Рибак Натан Самійлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
| Місце смерті = [[Київ]]
| Громадянство =
| Рід діяльності =
| Роки активності = 1930-1978
| Напрямок =
| Член КПРС з =
| Жанр =
| Magnum opus = «Переяславська рада»
| Премії =
| Lib =
Рядок 25:
[[Файл:Натан Рибак.JPG|thumb|250px|right|Надгробок Натана Рибака на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]].]]
'''Ната́н Самі́йлович Риба́к''' (*{{ДН|3|1|1913|21|12|1912}}, [[Іванівка (Новоархангельський район)|Іванівка]] —† [[11 вересня]] [[1978]], [[Київ]]) — український письменник єврейського походження.
== Біографія ==
Народився у родині поміщицького управителя. 1921 року, рятуючись від єврейських погромів у Іванівці, родина ненадовго переїхала до Петроострова. Звідти родина виїхала вже на постійне мешкання у містечко Шепетівка.
У Шепетівці минають дитячі та юнацькі роки Натана Рибака. тут він навчався у школі, а після її завершення - у фабрично-заводському технікумі. Опісля завершення навчання працював робітником на місцевому цукровому заводі. Перший нарис опублікував у місцевій газеті. А 1930 року у київській газеті «Пролетарська правда» було надруковане перше оповідання молодого письменника. Це була новела «Дорогами змагань».
Видав кілька збірок поезій: «Країна роботи» ([[1932]]), «Похід колон» ([[1933]]), «Робочий день» ([[1934]]), але спеціялізувався головним чином на прозі, видавши кілька збірок героїко-революційних оповідань і новель: «Дорогами змагань» ([[1931]]), «Історія одного кулемета» ([[1933]]), «Мужність» ([[1934]]), «Останній маршал» ([[1935]]), потім перейшов до жанру великої прози.▼
Невдовзі він вступив до Київського хіміко-технологічного інституту, але навчаючись, зробив вибір між промисловістю та літературою на користь останньої.
1941 року портапив у евакуацію разом зі Спілкою письменниківв Уфу. 1943 року вступив дор лав діючої армії. Працював військовим кореспондентом.
▲Видав кілька збірок поезій: «Країна роботи» ([[1932]]), «Похід колон» ([[1933]]), «Робочий день» ([[1934]]), але
Найвідоміші його історичні романи («Дніпро», [[1939]]; «Зброя з нами»; «Переяславська Рада», [[1948]]–[[1953]] й ін.) та твори історично-біографічного жанру (збірка «Історичні новелі», [[1938]]; роман «Помилка [[Бальзак Оноре де|Оноре де Бальзака]]», [[1940]]).
| |||