Мадагаскар: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинути редагування Flil до зробленого Xqbot
Onekosha (обговорення | внесок)
Рядок 77:
[[Файл:Isalo National Park 03.jpg|thumb|left|250px|Національний парк Ісало]]
=== Загальні відомості ===
Мадагаскар — один із найбільших на землі островів, що поступається розмірами лише [[Гренландія|Гренландії]], [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]] та [[Калімантан|Калімантану]]. Його площа 590 тисяч км². Крайня північна точка — мис Амбр — віддалена від крайньої південної — мису Сент-Марі — на 1650 км. Середня ширина острова — 400—450 кілометри, найбільша — 600 кілометрів.
 
Берегова лінія Мадагаскару не дуже звивиста. Найбільше порізані північні та західні береги.
Рядок 83:
Мадагаскар — гірська країна: понад половину острова займають гірські хребти, плоскогіря і пасма високих горбів. Головний вододіл тягнеться з півночі на південь більш як на 800 км уздовж східного берега так, що між ним і океаном залишається порівняно вузька смуга низовини. На схід гори обриваються круто. На заході до них прилягають плоскогіря, що величезними східцями знижуються в бік Мозамбікської протоки. Найвищі гори — Анкаратра і Царатанана — містяться всередині і на півночі острова. Це групи згаслих вулканів 2000—2500 м заввишки. Через всю східну частину острова з півночі на південь простяглося Центральне нагір'я (Високе плато) висотою 800—1500 м, в межах якого виділяють масиви: [[Царатанана]] (до 2876 м), [[Анкаратра]] (2643 м), Вухімехеті (1956 м).
 
Діючих [[Вулкан|вулканів]] на Мадагаскарі немає, але згаслих багато. Острів був колись осередком досить сильної вулканічної діяльності. Землетруси і тепер бувають часто. В багатьох місцях б'ють гарячі джерела, а з тріщин землі виходять струмені вуглекислого газу.
 
Якщо намалювати профіль Мадагаскару по лінії схід-захід, то в загальних рисах він матиме вигляд даху, один схил якого, звернений до Африки, довгий, пологий і східчастий, а другий, звернений до Індійського океану, короткий і стрімкий. Зрозуміло, що при такій будові поверхні річки західної і східної частин острова мають відрізнятися і розмірами, і характером своєї течії. Східний берег Мадагаскару багатий на річки. Всі вони невеликі, порожисті і стрімкі, особливо після дощів. Річок, що течуть у Мозамбікську протоку, не так багато, як на східному схилі острова, але зате вони довгі і повноводні. Деякі з них у нижній течії придатні для судноплавства, проте плавати по них можуть тільки судна з невеликою осадкою і плоскодонні.