|
=== Кодекс Юстиніана ===
{{main|Кодекс Юстиніана}}
Ко́декс Юстиніа́на ({{lang-la|Codex Iustiniani}}) — частина законодавчої компіляції Юстиніана; містить в собі імператорські конституції, що увійшли до кодексів [[Кодекс Грегоріана|Грегоріана]], [[Кодекс Гермогеніана|Гермогеніана]] і [[Кодекс Феодосія|Феодосія]], зберегли силу до [[Юстиніан]]а, доповнені пізнішими новелами і видозмінені згідно з потребами часу.
Необхідність у підготовці Кодексу була пов'язана з великим числом старих розпоряджень, що втратили усяку практичну ціну, але включених до старих Кодексів. Комісія, призначена в лютому [[528]], повинна була виробити новий Кодекс, маючи на увазі лише сучасні їй практичні потреби. Комісії було надано право не тільки робити скорочення (викреслювати введення, звернення, завершальні слова і т. д.) в конституціях, але і викидати все віджиле або відмінене пізнішими узаконеннями; виправляти текст, уточнювати його, змінювати і доповнювати, сполучати багато конституцій в одну і т. д.
Робота продовжувалася близько 14 місяців. [[7 квітня]] [[529]] Кодекс був обнародований і з [[16 квітня]] вступив в дію. З виданням Дигесту та [[Інституції Юстіниана|Інституції]] виникла необхідність в переробці кодексу, яка була здійснена [[Феофіл]]ом, [[Требоніан]]ом і трьома адвокатами вищого суду. Підсумком роботи стало видання у в [[534]] році нового кодексу, названого ''Codex repetitae praelectionis'' («Кодекс другого видання»).
Кодекс складається з 12 книг, книги з титулів, титули розділяються на окремі імператорські ухвали ({{lang-la|leges або constitutiones}}), а вони, у свою чергу, на параграфи.
<!-- зміст кодексу — треба дописати -->
Кодекс Юстініана зберігся лише у виданнях Corpus juris civilis, тобто не в повному оригінальному вигляді. [[Веронський палімпсест]] (початок [[VII століття]]), що містив у собі повний текст Кодексу, не зберігся цілком. Решту якнайдавніших рукописів Кодексу є витягами, що передають в скороченні тільки перші 9 книг Кодексу. Вони починають поповнюватись з [[XI століття]]. В кінці [[XII століття]] з'явились рукописи і останніх 3 книг. Але і після цього кодексом вважалися тільки перші 9 книг, а три останні складали особливий уривок, відомий під назвою ''tres libri''.
Грецькі конституції, що містяться в Кодексі, які завжди випускалися західними рукописами ({{lang-la|Graeca non leguntur}}), були додані тільки до друкованого видання [[XVI століття]] за джерелами церковного і світського права [[Візантійська імперія|Візантійскої імперії]].
=== [[Дигести]] ===
1) Особи (personae) — суб'єкти права.
2) Речі (res) — відносини з приводу речей.
3) Позови (actio) — способи придбання речей і захисту речових прав. До них відносяться спадкування і зобов'язання. От як це звучить у Гая: «Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до осіб, або до речей, або до позовів».
«Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до осіб, або до речей, або до позовів».
Інституції дійшли до нас у безлічі рукописів, що не йдуть далі IX ст. Найціннішою є Туринський рукопис: у ньому, крім тексту юстиніанівських Інституцій, ми знаходимо глосси, тобто тлумачення до тексту.
| 