Орлінський Болеслав Володимирович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Шаблони ДН і ДС |
Basio (обговорення | внесок) |
||
Рядок 30:
Набувши в армії льотного досвіду, Болеслав став визнаним майстром з повітряної акробатики та пілотажу. Від [[1923]] року він працював інструктором у Вищій школі пілотів у місті [[Грудзьондз]], одночасно, як цивільний пілот, виконував рейси на перших польських міжнародних лініях до [[Франція|Франції]] та [[Румунія|Румунії]].
Після випадкової зустрічі зі своїм колишнім командиром і дружньої розмови Орлінський у жовтні [[1925]] року повернувся до армії. Він отримав посаду пілота-інструктора у 11-му авіаполку, що базувався у місті [[Ліда (місто)|Ліда]] (тоді [[Польща]], нині — [[Білорусь]]).
[[1926]] року керівництво Департаменту авіації запропонувало Орлінському здійснити авіапереліт з [[Варшава|Варшави]] до [[Токіо]]. Це був проект державної важливості, який мав спрацювати на престиж польської авіації та взагалі країни. Пілот Орлінський та його напарник — механік Кубяк — виконали майже неможливе: на літаку «Бреге ХІХ» з [[27 серпня]] до [[25 вересня]] 1926 року вони не лише подолали 10 300 кілометрів із Варшави до Токіо, але й повернулися цією ж трасою назад. Останні 6 680 кілометрів вони летіли, незважаючи на пошкодження гвинта та нижньої частини лівого крила. Вся світова преса висвітлювала небувалий переліт. В [[Японія|Японії]] польських пілотів зустрів сам [[Імператор Тайсьо]] та нагородив їх орденом Вранішнього Сонця. У Польщі героїв також відзначили — і нагородами, і званнями.
| |||