Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м недоступне посилання
Рядок 99:
* На момент відкриття ([[24 березня]] [[1935]] року) пам'ятник Тарасу Шевченку в Харкові був найвищою [[Бронза|бронзовою]] композицією в усьому [[СРСР|Радянському Союзі]].
* Єдиним документальним свідченням про мить урочистого відкриття монумента Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку в Харкові, імовірно, є аматорське, але панорамне фото художниці й майстра фотографії Дії Олександрівні Гай, якій довелося піти на відвертий ризик при фотографуванні події. По-перше, зйомка здійснювалася потайки, адже в [[1930-ті|1930-х роках]] (і не тільки) фотографування будь-яких громадських подій, що відбувалися у [[СРСР|Радянському Союзі]], заборонялось і суворо каралося. Крім того, фотограф ризикував і в інший спосіб&nbsp;— робив знімки з вікна четвертого поверху в квартирі незнайомих людей, нашвидкоруч виставляючи експозицію<ref>[http://kharkov.vbelous.net/ukrain/openshev.htm Відкриття пам'ятника&nbsp;— унікальний фотодокумент] // за матеріалами фотоальбому «Мгновения жизни», виданого академіком О.&nbsp;Я.&nbsp;Усіковим</ref>.
* На церемонії відкриття пам'ятника були присутніми чимало діячів української інтелігенції, культур інших народів СРСР<ref>''Пам'ятник Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченкові в Харкові'' // [[Шевченківський словник]], Том Другий, К., 1977, стор. 78 </ref>. Зокрема класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, діяч білоруського Відродження початку XX століття [[Янка Купала]] під час відкриття монумента прочитав свій вірш «Пам'яті Шевченка», а під враженням під поїздки в Україну написав статтю «Про відкриття пам'ятника Шевченкові»<ref>[httphttps://archive.is/20120722204556/www.belarus.mfa.gov.ua/belarus/ua/publication/content/11479.htm Сторінки білоруської Шевченкіани] на [httphttps://archive.is/20120719044846/www.belarus.mfa.gov.ua/belarus/ua/ Посольство України в Республіці Білорусь]</ref>. Відкриття монумента мало значний культурний розголос&nbsp;— знайшло своє відображення у творчості багатьох тодішніх майстрів слова. Так, [[Рильський Максим Тадейович|Максим Рильський]] написав статтю «Величний пам'ятник великому» (надруковано тоді ж у березні [[1935]] року в «Літературній газеті»)<ref>''Ільєнко Іван'' [http://www.litforum.org/files/content/7/02.doc «Сяє Шевченка терновий вінок!» (Тарас Шевченко у житті Максима Рильського)] // із книги ЖАГА. Труди і дні Максима Рильського.</ref>.
* Харківський пам'ятник Тарасові Шевченку постав раніше на 4 роки за основний [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)|київський пам'ятник]] і монумент на могилі Кобзаря в Каневі, причому автором (скульптором) всіх трьох, фактично головних і найвідоміших в Україні, є Матвій Манізер.
* Для зйомок російського історичного фільму про фізика [[Ландау Лев Давидович|Льва Ландау]] «Дау», що має вийти на широкі екрани навесні [[2010]] року, які проходили в Харкові [[2009]] року, пам'ятник Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку для більшої реалістичності фарбували чорною гуашшю, адже лабрадоритовий постамент, на відміну від сучасного сірого кольору, у перші роки спорудження мав яскраво чорний колір. Після зйомок міським службам прийшлося влаштувати «чистку» монумента, повернувши йому звичний для харків'ян вигляд;<ref>[http://r1tv.com.ua/ru/news/766.html Повідомлення на сайті місцевого телеканалу]</ref>