Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Джерела, посилання і література: + кінохроніка |
м недоступне посилання |
||
Рядок 99:
* На момент відкриття ([[24 березня]] [[1935]] року) пам'ятник Тарасу Шевченку в Харкові був найвищою [[Бронза|бронзовою]] композицією в усьому [[СРСР|Радянському Союзі]].
* Єдиним документальним свідченням про мить урочистого відкриття монумента Т. Г. Шевченку в Харкові, імовірно, є аматорське, але панорамне фото художниці й майстра фотографії Дії Олександрівні Гай, якій довелося піти на відвертий ризик при фотографуванні події. По-перше, зйомка здійснювалася потайки, адже в [[1930-ті|1930-х роках]] (і не тільки) фотографування будь-яких громадських подій, що відбувалися у [[СРСР|Радянському Союзі]], заборонялось і суворо каралося. Крім того, фотограф ризикував і в інший спосіб — робив знімки з вікна четвертого поверху в квартирі незнайомих людей, нашвидкоруч виставляючи експозицію<ref>[http://kharkov.vbelous.net/ukrain/openshev.htm Відкриття пам'ятника — унікальний фотодокумент] // за матеріалами фотоальбому «Мгновения жизни», виданого академіком О. Я. Усіковим</ref>.
* На церемонії відкриття пам'ятника були присутніми чимало діячів української інтелігенції, культур інших народів СРСР<ref>''Пам'ятник Т. Г. Шевченкові в Харкові'' // [[Шевченківський словник]], Том Другий, К., 1977, стор. 78 </ref>. Зокрема класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, діяч білоруського Відродження початку XX століття [[Янка Купала]] під час відкриття монумента прочитав свій вірш «Пам'яті Шевченка», а під враженням під поїздки в Україну написав статтю «Про відкриття пам'ятника Шевченкові»<ref>[
* Харківський пам'ятник Тарасові Шевченку постав раніше на 4 роки за основний [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)|київський пам'ятник]] і монумент на могилі Кобзаря в Каневі, причому автором (скульптором) всіх трьох, фактично головних і найвідоміших в Україні, є Матвій Манізер.
* Для зйомок російського історичного фільму про фізика [[Ландау Лев Давидович|Льва Ландау]] «Дау», що має вийти на широкі екрани навесні [[2010]] року, які проходили в Харкові [[2009]] року, пам'ятник Т. Г. Шевченку для більшої реалістичності фарбували чорною гуашшю, адже лабрадоритовий постамент, на відміну від сучасного сірого кольору, у перші роки спорудження мав яскраво чорний колір. Після зйомок міським службам прийшлося влаштувати «чистку» монумента, повернувши йому звичний для харків'ян вигляд;<ref>[http://r1tv.com.ua/ru/news/766.html Повідомлення на сайті місцевого телеканалу]</ref>
| |||