Допоміжний крейсер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
до 100 річниці Першої світової
Рядок 12:
Через кілька років, в [[1877]], коли війна вже між [[Велика Британія|Великою Британією]] і [[Російська імперія|Росією]] здавалася неминучою, остання закупила в США три [[пароплав]]а, які на американських верфях переобладнали в [[крейсер]]и [[Азія (крейсер)|«Азія»]], [[Африка (крейсер)|«Африка»]] та [[Європа (крейсер)|«Європа»]]. У наступному 1878 році був створений ''[[Добровольчий флот]]'' — пароплавна компанія, що була резервом [[Російський імператорський флот|військового флоту]]. Російський приклад виявився заразливим. Незабаром [[британське Адміралтейство]] уклало з пароплавною компанією [[White Star Line|«Уайт Стар Лайн»]] угоду про надання субсидій на споруду нових суден. Натомість компанія зобов'язувалася враховувати рекомендації Королівського ВМФ при розробці проектів цих кораблів, у тому числі планувати влаштування озброєння у разі необхідності. Подібні угоди про надання субсидій були укладені також у Німеччині, Франції, Сполучених Штатах, Італії, Австро-Угорщини та Японії.
 
Наступний спалах інтересу до комерційних рейдерів стався під час іспано-американської війни 1898 року. Не маючи достатніх військово-морських сил для ведення крейсерських операцій, Іспанія закупила три пасажирських лайнера в Німеччині і один у Великої Британії і переобладнала їх у допоміжні крейсеракрейсери «Патріота», «Рапід», «Метеор» і «Хіральда». Крім них, до складу флоту увійшло ще сім кораблів даного класу: «Альфонсо XII», «Леон XIII» та інші. Ці новоявлені бойові одиниці передбачалося використовувати для набігових операцій на атлантичне узбережжя США, а також для демонстрації прапора на торгових маршрутах з метою створення паніки і відволікання таким чином частини американського флоту на захист комунікацій. Однак ці плани так і не здійснилися. «Патріота», «Рапід», «Буенос-Айрес» увійшли до складу ескадри адмірала Камара і попрямували на Тихий океан. Інші взяли участь у бойових діях, як армійські транспорти, при цьому двоє з них загинули — «Альфонсо XII» і «Антоніо Лопес». Після закінчення бойових дій всі ці хибні рейдери були виведені зі складу іспанського флоту і повернулися до громадянської службі.
 
Через кілька років з початком російсько-японської війни 1904–1905 керівництво російського флоту на спеціальній нараді в Морському міністерстві прийняло рішення про початок активних крейсерських операцій з метою знищення або порушення рибних промислів Японії, перехоплення контрабандних вантажів і відволікання частини японського флоту від основного театру військових дій у Порт-Артура й замислювало задіяти для цих цілей допоміжні крейсери. Операції допоміжних крейсерів біля північно-західного узбережжя Африки і у Гібралтарської протоки не дали жодних позитивних результатів, так само як й на Тихому океані. Дії цих кораблів дуже ускладнювалися численними обмеженнями та заборонами, а також крайньою нерішучістю російського керівництва. Пізніше вони активно залучалися для несення сторожової служби і ближньої розвідки, частина була залучена для проведення крейсерських операцій на торговельних комунікаціях противника, досягнувши при цьому мінімальних результатів.
 
== Див. також ==