Старомлинівка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4440495)
доповнення, оформлення
Рядок 1:
{{Село України
| назва = Старомлинівка
| область = {{Днц}}
Рядок 23:
| висота =
| ref-висота =
| водойма = р. [[Мокрі Яли]]
| адреса = 85552, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Старомлинівка, вул. Леніна, 97,; тел. 99-1-54
| прапор =
| герб = Герб Старомлиновки.png
Рядок 36:
}}
 
'''Старомли́нівка''' (до [[1946]] — ''Старий Керменчик'', {{lang-uum|Т’ерменчик}} — млин) — село в [[Україна|Україні]], [[Великоновосілківський район|Великоновосілківському районі]] [[Донецька область|Донецької області]]. ЗаснованаОрган грецькимимісцевого поселенцями з Криму в [[1779]]самоврядування р. До [[1946]] р. —Старомлинівська Старийсільська Керменчикрада]].
 
== Історія ==
* Поселення засноване у 1779  р. греками-переселенцями з півострову [[Крим]], яких налічувалось тоді близько 800. [[Село]] отримало назву ''Керменчик'', що в перекладі з грецької — [[млин]], [[вітряк]]. За родиною закріпляли 30 десятин землі. Населення займалося вирощуванням пшениці, вівса, кукурудзи, льнульону, проса та розводило худобу. Обробляли шкіру, займалися [[ткацтво]]м, в селі діяла [[кузня]].
=== Заснування ===
* Поселення засноване у 1779 р. греками-переселенцями з півострову [[Крим]], яких налічувалось тоді близько 800. [[Село]] отримало назву Керменчик, що в перекладі з грецької — [[млин]], [[вітряк]]. За родиною закріпляли 30 десятин землі. Населення займалося вирощуванням пшениці, вівса, кукурудзи, льну, проса та розводило худобу. Обробляли шкіру, займалися [[ткацтво]]м, в селі діяла [[кузня]].
 
За даними на [[1859]] рік у казенному селі [[Маріупольський грецький округ|Маріупольського грецького округу]] [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]] мешкало {{formatnum:1725}} {{МНОЖИНА:1725|особа|особи|осіб}} (906 чоловічої статі та 819&nbsp;— жіночої), налічувалось 281 дворове господарство, існувала православна церква, відбувались 2 [[ярмарок|ярмарки]] на рік й базари<ref>{{ЕГТГ-СНМ-1859|2414}}</ref>.
* Із 1866 року Старий Керменчик став центорм волості. Частка переселенців збідніла і не мала худоби чи коней, знаряддя для обробки землі. Менша частина збагатилась і приймала на працю наймитів, у тому числі з Полтавської, Курської та інших губерній. Більша частка наймитів оселилась у Ст. Керменчику.
 
* Із 1866 року Старий Керменчик став центормцентром волості. Частка переселенців збідніла і не мала худоби чи коней, знаряддя для обробки землі. Менша частина збагатилась і приймала на працю наймитів, у тому числі з [[Полтавська губернія|Полтавської]], [[Курська губернія|Курської]] та інших губерній. Більша частка наймитів оселилась у Ст.Старому Керменчику.
=== 1900—1917&nbsp;рр. ===
* Кількість населення Ст. Керменчику збільшилась до 4560 осіб, більшість якого була наймитами. Поселення мало п'ять невеликих цегляних [[завод]]ів, де також виробляли [[черепиця|черепицю]], 4 вітряки і 2 парові млини, 10 лавок і трактирів. Громада утримувала лікарський пункт(1 лікар та 2 фельдшери). До 1910 р. кількість училищ для дітей збільшили до трьох, але більшість мешканців була неписьменною
 
Станом на [[1886]] рік у грецькій колонії, центрі [[Старо-Керменчицька волость|Старо-Керменчицької волості]] [[Маріупольський повіт|Маріупольського повіту]] Катеринославської губернії, мешкало {{formatnum:2277}} {{МНОЖИНА:2277|особа|особи|осіб}}, налічувалось 414 дворових господарств, існували православна церква, школа, 13 лавок й 2 рейнських погріба, відбувалось 4 [[ярмарок|ярмарки]] на рік й базари по неділях<ref>{{ВВСЕР-8-1886|30}}</ref>.
У 1908 р. організували бібліотеку. У Ст. Керменчику відбувалося два ярмарки по три дні.
 
{{Перепис-1897|+|1697|1561|3253}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-59}}</ref>.
=== Культура ===
 
У [[1908]] році у грецькому поселенні мешкало {{formatnum:4080}} {{МНОЖИНА:4080|особа|особи|осіб}} (2050 чоловічої статі та 2030&nbsp;— жіночої), налічувалось 465 дворових господарства<ref>{{СНММрУ-1911|15-1}}</ref>.
 
* Кількість населення Ст. Керменчику збільшилась до 4560 осіб, більшістьБільшість якого була наймитами. Поселення мало п'ять невеликих цегляних [[завод]]ів, де також виробляли [[черепиця|черепицю]], 4 вітряки і 2 парові млини, 10 лавок і трактирів. Громада утримувала лікарський пункт(1 лікар та 2 фельдшери). До 1910 &nbsp;р. кількість училищ для дітей збільшили до трьох, але більшість мешканців була неписьменною{{fact}}.
 
У 1908 &nbsp;р. організували бібліотеку. У Ст. Керменчикупоселенні відбувалося два ярмарки по три дні.
 
=== Культура ===
Село Старомлинівка двічі приймало [[міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти»]] імені [[Патрича|Доната Патричі]] [[2007]] та [[2008]] року.
 
== Персоналії ==
* [[Сачко Василь Вікторович]] &nbsp;— український футболіст.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Інтернет-ресурси ==
* [http://www.azovgreeks.com/gendb/rus/Staromlinovka_3.htm З історії села]
* [http://imsu-doneck.info/mista-i-sela-doneckoi-oblasti/velykonovosilskyj-rajon/staromlynivka.html Старомлинівка -&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том -&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. &nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. &nbsp;— 992 с.)
 
{{Великоновосілківський район}}
{{Грецькі поселення Приазов'я}}
{{Маріупольський повіт}}
 
[[Категорія:Села Донецької області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1779]]