Маркіз де Сад: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 59:
Не бажаючи більше перебувати в порожньому замку і чекати на арешт, він у липні-грудні того ж року під ім'ям графа де Мазана виїхав до Італії, де займався вивченням окультних наук, а також написав ряд своїх праць про науки й мистецтва.
 
У [[1776]] році де Сад повернувся в Лакост. У жовтні того ж року Донасьєн найняв у свій будинок кілька молодих служниць, які незабаром утікли, за винятком однієї дівчини - Катерини Трілле (Catherine Trillet), яку Донасьєн любив називати Жустиною. [[14 січня]] [[1777]] року в Парижі померла мати де Сада, Марі-Елеонор де Має-Брезе де Карман. 17 січня батько Катерини Трілле, довідавшись чим може займатися його дочка в замку маркіза, публічно вимагав у де Сада відпустити його дочку додому. Маркіз відмовився, після чого розгніваний батько пробрався в Лакост і вистрілив у де Сада, але промахнувся і був схоплений вартою. 30 січня Донасьєн разом із дружиною прибув до Парижа , де довідався про смерть матері. 13 лютого інспектор Маре заарештував де Сада, виконуючи розпорядження lettre de cachet . Донасьєн був ув’язнений у Венсенському замку, в якому провів 13 років.
 
[[27 травня]] [[1778]] року французький король видав дозвіл де Саду оскаржити постанову від 11 вересня [[1772]] року. 14 червня Донасьєн у супроводі інспектора Маре прибув до [[Екс-ан-Прованс|Ексу]]. 30 червня прованський парламент скасував рішення марсельського суду, але засудив маркіза до ув'язнення у Венсенському замку. 16 липня на шляху в замок де Саду вдалося втекти від ескорту, і він сховався в замку Лакост, але незабаром пані де Монтрей повідомила в поліцію про місцезнаходження Донасьєна, й інспектор заарештував його знову. У в'язниці з ним обходилися жорстоко, і він часто писав своїй дружині листи з проханнями допомогти йому з їжею, одягом та особливо з книгами. Тоді ж де Сад почав писати свої перші п'єси , оповідання і новели .