Битва при Наґасіно: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SieBot (обговорення | внесок)
м робот додав: eo:Batalo de Nagashino
Немає опису редагування
Рядок 17:
}}
 
'''Битва при Наґасіно''' ([[японська мова|яп]]. 長篠の戦い, ''наґасіно но татакаї'') — [[битва]], що відбулася [[29 червня]] [[1575]] року на рівнині Сітараґахара, поблизу замку Наґасіно, у якій союзні сили [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] вщент розбили армію роду [[Такеда Кацуйорі|Такеди]]. Це був епохальний бій в японській воєнній історії, перемога в якому була здобута завдяки масовому використанню вогнепальної зброї. Битва при Наґасіно змінила традиційні методи ведення війни у середньовічній [[Японія|Японії]].
 
==Передісторія==
Битва при Наґасіно була результатом десятилітнього протистояння між родами [[рід Ода|Ода]] і [[Такеда]]. У [[1565]] році війська [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]] і [[Такеда Сінґен|Такеди Сінґена]] вперше зійшлися у східних землях провінції [[провінція Міно|Міно]] (суч. [[префектура Гіфу]]), засвідчивши несумісність інтересів один одного. Оскільки для [[Такеда|Такеди]] розширення земель у даному напрямку не було пріоритетним, він залагодив конфлікт, уклавши із [[рід Ода|Одою]] союз.
 
Однак у [[1570]] році з утворенням анти-нобунаґівської коаліції ситуація змінилася. Її лідер, [[сьоґун]] [[Асікаґа Йосіакі]], звернувся до [[Такеда Сінґен|Такеди Сінґена]] з проханням знищити [[рід Ода|Оду]]. Отримавши [[казус беллі]], [[Такеда|Такеда]] розірвав союз із [[Ода Нобунаґа|Нобунаґою]] і рушив у [[1572]] році на чолі 25.000 війська до столиці. На початку [[1573]] року, у [[битва при Мікатаґахара|битві при Мікатаґахара]], армія [[Такеда Сінґен|Сінґена]] розбила союзні війська [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] і [[Ода Нобунаґа|Оди]], проте у травні того ж року через раптову смерть свого головнокомандуючого[[головнокомандувач]]а припинила [[наступ]] і повернулася додому.
 
Хоча анти-нобунаґівська коаліція розпалася із ліквідацією [[сьоґунат Муроматі|сьоґунату Муроматі]] у [[1573]] році, новий лідер роду Такеда, [[Такеда Кацуйорі]], вирішив довести до кінця справу свого покійного батька і захопити столицю [[Кіото (місто)|Кіото]]. У [[1574]] році він розгорнув активні дії у землях [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]], що межували з його володіннями. У лютому [[Такеда]] захопив замок Акеті на сході провінції [[провінція Міно|Міно]], а у червні — важкоприступну гірську фортецю Такатендзін у східній частині провінції [[провінція Тотомі|Тотомі]]. Ці операції були здійснені настільки блискавично, що його противники[[противник]]и не встигали протидіяти.
 
У травні [[1575]] року, володіючи наступальною ініціативою, 15.000 армія [[Такеда Кацуйорі|Такеди Кацуйорі]] вторглася у провінцію [[провінція Мікава|Мікава]], володіння [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]], і обложила замок Наґасіно. Його гарнізон у 500 вояків під командуванням Окудайри Нобумаси тримався місяць, але коли запаси провізії вичерпались, до сюзерена [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] було вислано гінця, Торії Сунеемона, з проханням надіслати допомогу. <ref>Торії Сунеемон успішно виконав доручення, але був спійманий вартовими ворога під час повернення до замку Наґасіно. Йому обіцяли врятувати життя, якщо він повідомить захисникам, що допомога від [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] не прийде. Однак, коли Торії вивели під стіни замку, він закричав: "Підмога підійде за декілька днів! Тримайтеся!", чим сильно підбадьорив своїх бойових товаришів. За цей вчинок [[Такеда Кацуйорі]] наказав розіп'яти його. [[Мужність]] Торії Сунеемона стала зразком самурайської вірності сюзерену. Про неї було складено чимало переказів. Сьогодні ім'ям цього воїна названа одна зі станцій японської залізниці.</ref>
 
Тим часом [[Токуґава Іеясу|Токуґава Іеясу]] не міг самотужки протистояти силам [[Такеда Кацуйорі|Такеди]], і тому звернувся за підкріпленням до [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]]. На початку червня 30.000 військо останнього прибуло до провінції [[провінція Мікава|Мікава]] і злилося із 5.000 армією [[Токуґава Іеясу|Іеясу]]. Сили союзників зайняли позиції у місцевості Сітараґахара, вздовж мілководної річки Ренґоґава, 3-ма кілометрами західніше замку Наґасіно. Дізнавшись про підхід великого війська противника на чолі з [[Ода Нобунаґа|Одою Нобунаґою]], командири роду [[Такеда]] порадили своєму головнокомандуючомуголовнокомандувачу відступити з під ворожого замку і зайняти оборонну позицію. Однак молодий і гарячкуватий [[Такеда Кацуйорі]] вирішив дати ворогу відкритий [[бій]]. Залишивши у облозі Наґасіно 2.000 вояків, він вивів свою 13.000 армію до рівнини Сітараґахара.
 
Між тим, за наказом [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]] війська союзників укріпили свої позиції. Перед річкою Ренґоґава були вириті неглибокі рови, на краю яких звели загороджувальний негустий частокіл у декілька рядів, що служив захистом для піхоти від атак кавалерії. За ним розмістилися 3.000 аркебузирів. У проміжках між рядами частоколу були розставлені загони списоносців для прикриття стрільців. За лінією з частоколами солдати [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]] зрили схили пагорбів, перетворивши їх на урвища, на горі яких розмістились лучники і основні частини союзників.
 
Деякі досвідчені генерали[[генерал]]и [[Такеда|Такеди]], побачивши, що ворог фактично звів добре укріплений "замок" на протилежному березі річки, переконували [[Такеда Кацуйорі|Кацуйорі]] не атакувати його. Їх лякала велика кількість аркебузирів, які, знаходячись за частоколом, були недосяжними для елітної кінноти [[Такеда|Такеди]] і могли завдати їй значних втрат. Проте [[Такеда Кацуйорі|Кацуйорі]] не прислухався до цих порад, повністю покладаючись на своє військо, що за тогочасними стандартами вважалося найкращим у всій [[Японія|Японії]]. Впевненості у власних силах йому додавало також те, що тривав сезон дощів, під час якого його вороги навряд чи могли б використати [[ґнотова зброя|ґнотову]] вогнепальну зброю.
 
==Битва==
[[28 червня]] [[1573]] року [[Ода Нобунаґа]] відіслав загін із 500 аркебузирів у тил ворога для удару по тих частинах, які тримали у облозі замок Наґасіно. Вночі з [[28 червня|28]] на [[29 червня]] цей загін зненацька атакував 2-тисячний [[підрозділ]] вояків [[Такеда|Такеди]] і розбив його. Дізнавшись про маневр сил [[Ода Нобунаґа|Оди]] і знищення військ облоги, [[Такеда Кацуйорі]] вирішив негайно штурмувати позиції союзників [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]].
 
[[29 червня]] [[1573]] року, о шостій годині ранку, розпочався бій між основними силами. Елітна "червона" кіннота [[рід Такеда|Такеди]] атакувала частини [[Токуґава Іеясу|Токуґави]], розраховуючи на швидкий прорив його рядів. Однак її [[штурм]] захлинувся від шквального вогню аркебузирів противника, які стріляли безперестанку. Незважаючи на сезон дощів, погода була чудова, що дозволяло союзникам вповні проявити бойові якості рушниць. Напередодні битви проінструктований португальськими [[єзуїти|єзуїтами]] [[Ода Нобунаґа]] наказав аркебузирам вишикуватися у три шеренги по всьому фронту і стріляти почергово, змінюючи одну шеренгу іншою. <ref>Такий спосіб ведення вогню було вперше застосовано іспанськими аркебузирами проти французької [[Кавалерія|кавалерії]] у знаменитій [[битва при Павії|битві при Павії]] [[1525]] року. Згодом ця [[тактика]] поширилися у всіх країнах Європи і була перейнята також українськими військовиками. Козаки дещо реформували її, замінивши чергування шеренг порядком перезарядки зброї — перша шеренга вела постійний прицільний вогонь, в той час як інші дві перезаряджали рушниці.</ref>
 
[[Авангард (військ)|Авангардні]] підрозділи [[рід Такеда|Такеди]] були поголовно знищені. Жоден з них не прорвався через загородження [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]].
 
Побачивши, що фронтальна [[атака]] бажаних результатів не дала, [[Такеда Кацуйорі]] наказав решті кавалерійських підрозділів зайти в тил противника з флангів, а піхоті — відволікати противника наступом з фронту. Однак і цей план виявився безуспішним. На правому фланзі кіннота [[рід Такеда|Такеди]] подолала річку Ренґоґава і прорвала перший ряд частоколу, проте була одразу ж відбита списоносцями й аркебузирами [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]]. На лівому фланзі наступаючим вдалося пробитися до трерього ряду частоколу і увірватися до штабу [[Токуґава Іеясу|Іеясу]], але на тому штурм захлинувся, бо усі атакуючі загинули. Наступ піхоти також немав сенсу — під масованим вогнем тіла вояків [[рід Такеда|Такеди]] утворювали гори трупів.
 
Втративши третину свого війська, [[Такеда Кацуйорі|Такеда Кацуйорі]] вирішив припинити штурм і дав наказ відступати. Цим скористалися вояки [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]], які вийшли з-за частоколу і вдарили щосили по ворогу. Атака союзників спричинила сум'яття у стані [[рід Такеда|Такеди]] і відступаючі почали тікати. Під час погоні кіннота [[Ода Нобунаґа|Нобунаґи]] висікла ще одну третину армії противника.
 
Бій закінчився чистою перемогою союзників. [[Такеда Кацуйорі|Кацуйорі]] загубив дві третини свого війська. Серед них були 54 видатних генералів, які воювали ще з його батьком [[Такеда Сінґен|Такедою Сінґеном]], а також сотні командирів середнього і нижчого рангу. Втрати [[Ода Нобунаґа|Оди]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави]] складали менше 6.000 чоловік.
 
==Наслідки==
Перемога аркебузирів Оди Нобунаґи і Токуґави Іеясу над найпотужнішою армією середньовічної Японії — армією роду [[рід Такеда|Такеда]] — засвідчила перевагу новітньої вогнепальної зброї над старими способами ведення війни. [[рушниця|Рушниці]] використовувалися у [[самурай|самурайських]] битвах і раніше, але їхня роль традиційно недооцінювалась — вони були лише другорядною зброєю. Масове застосування [[аркебуза|аркебуз]] у битві при Наґасіно продемонструвало їхню убивчу силу і стало поштовхом до реформування усіх тогочасних японських армій. Після [[1575]] року кожний провінційний володар мав у своєму війську численний підрозділ аркебузирів, а кожна наступна битва розпочиналась із рушничної перепалки між ворогуючими сторонами. До середини [[17 століття]] [[аркебуза]], поряд із луком зі стрілами, вважалася найулюбленішою зброєю [[самурай|самураїв]]. Її бойові якості цінувалися значно вище списа чи меча.
Перемога аркебузирів [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]]
над найпотужнішою армією середньовічної Японії — армією роду [[рід Такеда|Такеда]] — засвідчила перевагу новітньої вогнепальної зброї над старими способами ведення війни. [[рушниця|Рушниці]] використовувалися у [[самурай|самурайських]] битвах і раніше, але їхня роль традиційно недооцінювалась — вони були лише другорядною зброєю. Масове застосування [[аркебуза|аркебуз]] у битві при Наґасіно продемонструвало їхню убивчу силу і стало поштовхом до реформування усіх тогочасних японських армій. Після [[1575]] року кожний провінційний володар мав у своєму війську численний підрозділ аркебузирів, а кожна наступна битва розпочиналась із рушничної перепалки між ворогуючими сторонами. До середини [[17 століття]] [[аркебуза]], поряд із луком зі стрілами, вважалася найулюбленішою зброєю [[самурай|самураїв]]. Її бойові якості цінувалися значно вище списа чи меча.
 
Баталія при Наґасіно стала останьою великою битвою для роду [[рід Такеда|Такеди]], поразка у якій спиричинила його швидкий занепад. Загубивши велику кількість солдат і талановитих командирів, голова роду, [[Такеда Кацуйорі|Кацуйорі]], втратив опору у власних володіннях. З [[1575]] по [[1581]] роки його зрадило чимало васалів, які переметнулися на бік сусідів — родів [[Уесуґі]], [[Ґо-Ходзьо]], [[рід Ода|Ода]] і [[Токуґава]]. Врешті-решт на початку [[1582]] року союзні сили [[Ода Нобунаґа|Оди Нобунаґи]] і [[Токуґава Іеясу|Токуґави Іеясу]] розпочали великомасштабну наступальну кампанію проти [[рід Такеда|Такеди]] і за декілька місяців поклали край існуванню цього роду. [[Такеда Кацуйорі|Кацуйорі]] вчинив [[сеппуку]] разом із дружинами і дітьми.