Архітектура Великого князівства Литовського: відмінності між версіями

 

Під впливом фортифікаційної архітектури Італії Європою поширилось будівництво [[Бастіон|укріплень бастіонної системи]], прийшло воно і до Великого князівства Литовського. Оборонні замки, що були перешкодами для татарських набігів, постали від Східного Поділля до [[Дніпро|Дніпра]]. Серед них вирізнялись [[Лідський замок]] (1330-ті роки), замок королеви [[Бона Сфорца|Бони Сфорца]] у [[Рогачов]]і (XVI століття) з водяним ровом, земельним валом і мостом на ланцюгах. Найбільшим дерев'яним замком у південних землях князівська литовського був [[Київський замок]], побудований у 1542 році на [[Замкова гора (Київ)|Замковій горі]]: з чотирнадцятьма шестикутними баштами, з соснової деревини. В ньому знаходились резиденція старости, приміщення для гарнізону, численні службові кімнати, чотири церкви, костел. Стіни замку були обмазані глиною, потиньковані і пофарбовані. Дерев'яний замок з шістьма баштами у 1544 році був зведений у [[Житомир]]і. Найбільшим в оборонній лінії був [[Черкаський замок]] (1549). В готичному стилі побудована брама міських мурів з каплицею у Вільнюсі (Гостра брама, 1503–1522).

Своєрідно проявилися риси ренесансу в архітектурі замків і палаців, які будувались у XVI — першій половині XVII століть у передмістях магнатів. Наприклад вежі XVI століття [[Острозький замок|Острозького замку]] увінчані високими атіками і своєрідними коронами з розвиненою аркатурою і декоративним парапетом з фронтонами, волютами і різьбленим декором. Подібні риси мають [[Меджибізький замок]] (XVI століття), замки в Бережанах (1534–1554), [[Ляховичі|Ляховичах]], Заславлі, Любчі. Ще більш явно риси ренесансу притаманні, наприклад, [[Олицький замок|Олицькому замку]] на Волині з атіком і брамою (1564), [[Збаразький замок|Збаразькому замку]] (1631), який фактично був побудований за проектом визначного італійського архітектора [[Вінченцо Скамоцці]], замку в Чашниках, перебудованому в кінці XVI століття [[Мірський замок|Мірському замку]].

<center>