Кіровоградський ґебіт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Infobox settlement |official_name =Kreisgebiet Kirowograd |image_skyline = |image_flag = |image_caption = |image_shield = |pushpin_map = |map_caption = |co... |
→Історія: доповнення |
||
Рядок 47:
[[15 листопада]] [[1941]] року о 12:00<ref name="Generalbezirk"/> на території майбутньої Кіровоградської округи виникли дві округи: Кіровоградська міська ({{lang-de|Kreisgebiet Kirowograd-Stadt}}) у складі 1 району (місто Кіровоград) та Кіровоградська сільська ({{lang-de|Kreisgebiet Kirowograd-Land}}), що поділялася на чотири сільські райони, які відповідали чотирьом передвоєнним радянським районам [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]: [[Аджамський район|Аджамському]], [[Великовисківський район|Великовисківському]], [[Кіровоградський район|Кіровоградському]] та [[Компаніївський район|Компаніївському]]. Адміністративними центрами обох утворень було місто Кіровоград. [[15 січня]] [[1943]] Кіровоградський міський та Кіровоградський сільський ґебіти злилися в один новий Кіровоградський ґебіт.
Станом на [[1 вересня]] [[1943]] Кіровоградський ґебіт поділявся на 5 районів: район [[Аджамка (село)|Аджамка]] ({{lang-de|Rayon Adshamka}}), район [[Велика Виска]] ({{lang-de|Bolschaja Wiska}}), міський район Кіровоград ({{lang-de|Rayon Kirowograd-Stadt}}), сільський район Кіровоград ({{lang-de|Rayon Kirowograd-Land}}) і район [[Компаніївка]] ({{lang-de|Rayon Kompanejewka}}).<ref name="Generalbezirk ">[http://www.territorial.de/ukra/nikolaje/kirowogr.htm Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. {{ref-de}}]</ref> За 7 км від Компаніївки, у селі [[Тернова Балка]], існував концентраційний табір, де було страчено понад 800 осіб.<ref>[http://www.comprada.com.ua/page-9.html Офіційний сайт Компаніївської районної ради]</ref>
Кіровоградському гебітскомісаріату була підпорядкована cтворена у перші дні окупації Кіровоградська міська управа. Гебітскомісаріат і міська управа містилися в адмінбудівлі на площі Кірова. <ref>[http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl05_u.html Топонімічна політика української міської влади у період німецької окупації Кіровограда 1941-1943 рр.]</ref>
Кожним із чотирьох сільських районів керував шеф району, а в селах носіями влади були сільські старости. Колгоспи було перетворено на номерні громадські двори на чолі з дворовими старостами, які виконували розпорядження сільського старости, районної управи та начальника райуправління сільським господарством – крайсляндвірта.
У 1941—1942 роках в окружному центрі виходила газета «Голос України», редактором якої до вересня 1941 був Василь Пасічник. З травня 1942 видання називалося «Українські вісті».<ref>[http://iskrina.ucoz.ua/_fr/1/_______1941.doc Періодичні видання на окупованій території України в 1941-1944 роках]</ref>Органом Кіровоградського гебітскомісаріату і штадткомісаріату у 1941 році була газета «[[Український голос (Кіровоград)|Український голос]]» (редактор —— Шевченко), яка з 31 грудня 1941 змінила назву на «[[Українські вісті]]», а згодом — на «[[Кіровоградські вісті]]» (по 1943 рік). У 1943 році видавалася газета для біженців та евакуйованих «Хлеб. Убежище. Труд». У Кіровограді також вийшло останнє (четверте) число часопису «Український засів» (редактор — Віктор Петров), перші числа якого було випущено у Харкові (ч. 1 і 2 — 1942; ч. 3 — 1943).
| |||