Гастарбайтер: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 16:
Згодом, по мірі економічної відбудови власних країн та відтворення ринку праці, переважна більшість трудових мігранів-іноземців повернулися з Західної Німеччини додому. Лишилися тільки турецькі емігранти, які і нині створюють одну з найбільших в Європі та світі етнічну закордонну спільноту - [[діаспора|діаспору]] (близько 3 мільйонів в Німеччині). Мовно, культурно та політично вони досі, в третій генерації, лишаються слабо інтегрованими в німецьке суспільство (на відміну наприклад від повоєнної хвилі поляків, або «російських німців») і тому часто є об'єктом сатири та глузувань.
В зв'язку з лібералізацію трудових та еміграційних законів, скасуванням економічних кордонів в [[ЄС|Єдиній Євпропі]] на межі [[20 ст.|20]]-[[21 ст.|21]] століть, — поняття «Гастарбайтер» в Німеччині стало [[архаїзм]]ом. Але воно ще досі, але вже в критичному сенсі, іноді стрічається на побутовому рівні та в [[Публіцистика|публіцистиці]] — означає тимчасового і малокваліфікованого працівника, культурного [[маргінал]]а обмеженого в громадянських правах. Це значення лишається не в останню чергу завдяки існуванню турецької діаспори та деяких інших етнічних та культурно-правових [[анклав]]ів в [[Західна Європа|Західній Європі]]. Але с точки зору [[Основний закон Німеччини|Конституції ФРН]] та сучасного трудового законодавства, правцівники-громадяни інших країн користуються в Німеччині тими ж ґрунтовними правами, що і німецькі працівники.
Все це ні в
==Пост-СРСР, Росія==
|