Совки (Київ): відмінності між версіями

'''Со́вки'''  — історична місцевість, селище у [[Київ|Києві]] розташована між [[Червонозоряний проспект|Червонозоряним проспектом]], вулицями [[вулиця Кайсарова|Кайсарова]], [[Вулиця Онуфрія Трутенка|Онуфрія Трутенка]] і [[Жуляни|Жулянами]].

Основні вулиці  — [[вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]], [[Яблунева вулиця (Київ)|Яблунева]], [[Сумська вулиця (Київ)|Сумська]], [[Мостова вулиця (Київ, Совки)|Мостова]].

Совки вперше згадані у 2-й половині [[XIV століття]] як заміський двір київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]]. Під назвою Сувки (Сувка) згадані як володіння домініканського монастиря, що [[1612]] року було продано шляхтичу Ярошу Покаловичу. У [[1618]] році придбані [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]], а у 1656  році  — Софійським монастирем.

{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки  — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека}}.

Зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки не мали власної церкви  — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х та 1930-х років.

{{цитата|Совки... … повіту Київського, Білогородської волості, парафії православної Жулян, за 5 верст від Києва, має 272 мешканці...мешканці… Невелика цегельня. Став, із млином, що на ньому знаходиться, належить київським митрополитам}}.

З [[1923]] року Совки в межах [[Київ|Києва]], до того входили до [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. Невдовзі селище відійшло до Київської приміської смуги та до 1933 року були центром сільської ради і лише 1933  року були остаточно підпорядковані місту. Станом на 1932–1933 роки майже 90% населення селища складали робітники, а тому Совки майже не постраждали від голодомору.

Здавна і до 1-ї третини [[ХХ століття]]. Совки фактично мали лише дві вулиці  — початкові частини сучасних вулиць [[Крутогірна вулиця (Київ)|Крутогірної]] та [[Вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]].

Під час нацистської окупації у селі було відкрито дерев'яну церкву (побудована в 1941 р. року)  — перший храм за усю істторіюісторію Совок, яку було знищено найімовірніше у 1960-х роках. Нині на тому місці будується новий храм.