Дядинюк Василь Андрійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) Скасування редагування № 14519480 користувача Kvandr (обговорення) |
||
Рядок 1:
'''Васи́ль Андрі́йович Дядиню́к''' (
== Біографія ==
=== Ранні роки ===
Василь народився в
=== Старші класи ===
Рядок 13:
Після звільнення з табору і виходу з армії, Василь почав виявляти великий інтерес до живопису, маючи невелику підготовку, отриману від батька в дитинстві. Він оселився у Львові й кілька років заробляв на життя різьбленими роботами, портретами, натюрмортами та копіями з творів інших художників. Історики пишуть, що для якогось місцевого багатія він навіть виконав копію з картини [[Ілля Рєпін|Іллі Рєпіна]] [[Запорожці пишуть листа турецькому султану|«Запорожці пишуть листа турецькому султану»]].
У Львові майбутній художник почав вчитися живопису професійно. У [[1925]] році вступив до художньої школи відомого живописця [[Олекса Новаківський|Олекси Новаківського]]
Улітку він разом з однокурсниками виїжджав на [[пленер]] у гуцульське село Космач. Там багато малював, дивуючись красі гірської природи та самобутності карпатського побуту. У [[1926]] році Дядинюк взяв участь у великій виставці учнів школи Новаківського в Академічному Домі у Львові, де показав 36 своїх робіт — картини, етюди, малюнки. Восени цього ж року художник проводить свою першу персональну виставку в місті [[Коломия]] (нині [[Івано-Франківська область]] України). З цим містом будуть пов'язані останні роки життя художника.
Рядок 19:
=== Творчі відрядження і навчання у Європі ===
Ще навчаючись у [[Новаківський Олекса Харлампійович|Новаківського]], за дорученням митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], Дядинюк їде у творче відрядження в литовське місто [[Вільно]] і на [[Волинь]], де пише копії портретів українських церковних ієрархів XVII–XVIII століть. Картини ці якраз і знаходилися на Волині й у монастирі Отців Василіян у Вільно. Шептицький високо оцінив талант молодого художника, після закінчення художньої Школи Новаківського в [[1927]] році Василь отримав стипендію митрополита. Отримавши таку стипендію митрополита, Дядинюк виїхав до Західної Європи, відвідав [[Рим]] і [[Флоренція|Флоренцію]]. В італійських музеях художник «вчився у великих», копіюючи шедеври [[Ренесанс]]у — твори [[Фра
Повернувшись на початку [[1928]] року з Італії, Дядинюк налагодив добрі стосунки з художником Петром Холодним Старшим і став відвідувати його майстерню, щоб освоїти принципи монументального живопису і техніку малювання темперою.
Рядок 35:
Дядинюк, повернувшись з Франції, одружився на [[Ольга Козакевич|Ользі Козакевич]], створив Школу релігійного живопису. Школа була відкрита при монастирі студитів у Львові, і в 1930–1933 роках Дядинюк був її директором. Невідомо, чи вдалося художнику прилаштувати до школи своїх родичів.
Пізніше був виданий альбом під такою ж назвою. Велику допомогу в роботі надав Василю його друг юності, геральдист [[Микола Битинський]]. До речі, саме Дядинюк одним з перших українських графіків створив ескіз герба соборної України.
Рядок 43:
Усю німецьку окупацію (1941–1944) Дядинюк прожив з сім'єю в [[Коломия|Коломиї]]. Наприкінці [[1943]] року художник з родиною переїхав до [[Відень|Відня]].
Помер у Відні [[21 січня]] [[1944]]. Щоравда, в Енциклопедії українознавства (ЕУ-II) вказаний рік смерті
== Сім'я ==
Дружина
== Джерела ==
* [http://parashutov.livejournal.com/34064.html
* Кутинський М. [http://www.ursr.org/dnipro/91/08/html/206.html Некрополь України] // Дніпро
* [http://www.ursr.org/dnipro/91/08/html/206.html Золотий переріз {{ref-ru}}]
* [http://forum.artinvestment.ru/showpost.php?p=1932151&postcount=1¬viewbutton=1 Василь Дядинюк. «Натюрморт»]
Рядок 58:
[[Категорія:Уродженці Мурованокуриловецького району]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Художники Львова]]
[[Категорія:Померли 21 січня]]
|