Законодавство ЄС про компанії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м оформлення внутрішніх посилань за допомогою AWB |
|||
Рядок 63:
== Адаптація українського законодавства до ''acquis communautaire'' про компанії ==
{{Див. також|Адаптація законодавства}}
Юридичною основою для процесу адаптації українського права до права ЄС є стаття 51 [http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:21998A0219(02):EN:HTML Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами]<ref>Угода підписана 16 червня 1994 р., набула чинності 1 березня 1998 р.</ref>, яка декларує, що важливою умовою зміцнення економічних зв'язків між Україною і ЄС є наближення (approximation) законодавства України до acquis communautaire. Україна декларувала своє прагнення (endeavour) до поступового досягнення сумісності (compatibility) її законодавства
Юридична формула статті 51 Договору ЄС-Україна (т.зв. approximation clause) відтворена у багатьох договорах, які ЄС уклав у 1990-х і 2000-х роках майже із усіма країнами континенту, включаючи країни центральної і східної Євпропи, а також країни Балтії (т.зв. Europe Agreements), західних Балкан (Договори про Стабілізацію і Асоціацію) і країни — колишні республіки Радянського Союзу, за винятком Белорусі і Таджикістану. Загальна мета approximation clause полягає у заохоченні країни наблизити її законодавство до acquis communautaire виключено на добровільній основі.<ref>Petrov, R. (2008) «Exporting the Acquis Communautaire into the Legal Systems of Third Countries», European Foreign Affairs Review 13, p. 43 </ref>
| |||