Лозинський Михайло Леонідович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Видавництво «Всесвітня література»: стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 26:
 
 
'''Лозинський Михайло Леонідович''' ( {{lang-ru|Лозинский, Михаил Леонидович}}, {{ДН|20|7|1886|8}}, [[Гатчина]] - 31 січня, 1955 ) - відомий російський та радянський перекладач поетів таі драматургів Західної Європи на російську. [[Поліглот]]. [[Поет]].
 
== Біографія ==
=== Родина ===
Родина ЛозинськиЛозинських походить з Поділля, західноїЗахідної [[Україна|України]]. Але, незважаючи на польське за вимовою [[прізвище]], не мали себе не за поляків і були православним дворянським родом небагатимз заневеликими статками. Аби відрізнятися від інших Лозинських, мали місцеве [[прізвисько]] - Діжа - Лозинські. Чому саме Діжа, відомостей не зберіглосязбереглося.
 
Батько - Лозинський Леонід Якович, закінчив юридичний факультет Санкт-ПетербурзькийПетербурзького імператорськийімператорського університет, юридичний факультетуніверситету, був відомим [[адвокат]]ом ву Петербурзі., завдяки Ічому матеріальний стан родини потроху стабілізувався. Був пристрастним бібліофілом, заохочував вивчення європейських мов ву родині. Для синів виписаввиписував [[журнал]] - німецькою, для дочки - французькою.
ГригорійМолодший Леонідович,брат молодшийМихайла заГригорій Михайла,Леонідович теж став перекладачем, знав старофранцузьку і сучасну французьку, фінську, шведську, португальську, арабську мови.
Мати - Анна Іванівна, емігрувала у Францію після більшовицького перевороту, похована разом з молодшим сином Григорієм на цвинтарі Сен-Женевьєв де Буа під [[Париж]]ем.
 
Рядок 42:
===Навчання ===
 
Михайло Леонідович закінчив 1-шу петербурзьку гімназію з золотою медаллю. ПоПісля закінченнюзакінчення гімназії жив ву Німеччині, слухав лекції.в [[Берлінський університет|Берлінському університеті]]. слухав лекції.Але базову освіту отримав ву Петербурзькому університеті, ( юридичний факультет ). Юристом не став, анатомість ще п'ять років займавсянавчався на історико-філологічному факультеті.
 
Серед знайомих Михайла Леонідовича - відомі представники петербурзької літератури -:
* [[Мандельштам Осип Емільович]]
* [[Анна Ахматова]] та інші.
Рядок 50:
[[Файл:Russian National Library building.jpg|міні|праворуч|200пкс|Публічна Бібліотека]]
 
Бібліофільські зацікавлення Михайла Леонідовича привели його до видавничої праці та до служінняслужби в бібліотеці. З '''1914 по 1937 рр'''. він - він працівник Публічної Бібліотеки ( нині Російська національна бібліотека ) в Петербурзі. Михайло Леонідович був зберігачем бібліотеки французького письменника [[Вольтер]]а.
 
У '''1912 р'''. Михайло Леонідович організував [[видавництво]] «Гіперборей», де друкували свої твори представники літературного об'єднаннянапряму, відомого як [[акмеїзм]].
 
=== Видавництво «Петрополіс» ===
Трохи пізніше ( у '''1918 р'''. ) молодший брат Григорій Леонідович теж заснував видавництво - «Петрополіс», що зробило свій значний внесок ву видавницувидавничу справу та літературу. Видавництво працювало в '''1918-1922 ррр'''., а потім було перенесене в містодо [[Берлін|Берліну]], де існувало до переломного '''1933 р'''. 15-річний ювілей видвництвавидавництва прийшовся на фашиськийфашистське підпалпідпалення [[Рейхтаг|Рейхстаг]]у в Берліні. Видавництво перенесли до міста [[Брюссель|Брюсселя]] і воно припинило свою діяльність лише за умов фашиськоїфашистської окупації міста у 1940 р.
=== Видавництво «Всесвітня література» ===
У '''1918 р'''. з ініціативи письменника М. Горького було засноване видавництво «Всесвітня література». Визнаний більшовиками за письменника № 1 -, М. Горький ставив за мету знайомити нового, небуржуазного читача ззі зразками літератури Європи, Америки, Сходу в нових і науково обгрунтованих перекладах. Видавництво мало владну підтримку і до нього залучили найкращих на той час [[письменник]]ів та [[філолог]]ів, що не емігрували з країни. У видавництві працювали -:
* [[Блок Олександр Олександрович]]
* брати Лозинські
Рядок 72:
Шляхи братів сильно розійшлися після еміграції молодшого Григорія. Він стане професором старофранцузької мови в університеті [[Сорбонна]] і житиме в Парижі.
 
Михайло залишитьсязалишився в Петрограді, хоча отримав запрощеннязапрошення на працю у Францію в [[Страссбурзький університет]], і поринув ву перекладацьку діяльність в СРСР.
 
Лозинський Михайло Леонідович помер ву Ленінграді, його поховано на цвинтарі - [[Літераторські мостки]].
 
=== Зразки перекладів ===
* [[Шекспір]] - «[[Гамлет]]», «Річард ІІІ», « Дванадцята ніч», «Макбет», «Отелло», «Сон ву літню ніч»
 
* [[Лопе де Вега]] - «Валенсіанська удова», «Фуенте Овехуна»
* Хуан Руїс де Аларкон - «Сумнівна правда»
* [[Тірсо де Моліна]] - « Дон Хіль »
* [[Данте Аліг'єрі]] - «БожественаБожественна комедія»
* [[Бенвенуто Челліні]] - «Життєпис. написаний ним »
* Габріеле д'АнунциоАнунціо - «Пізанелла»
* [[Мольєр]] - «Тартюф»
* [[П'єр Корнель]] - «Сід»
Рядок 93:
 
=== Нагороди та премії ===
* Сталінська премія 1-го ступенюступеня ( 1946 р.)
* орден «Знак відзнакиПошани» ( рос. « Орден Почёта » )
 
== Джерела ==