Ван Аньши: відмінності між версіями

| відомий_(відома) = [[політик]], социальнийсоціальний реформатор

| віросповідуваннявіросповідання = [[конфуціанство]]

Походив з родини середнього статку. Народився у м. [[Ціаньсі|Ліньчуань]] (сучасна провінція [[Цзяньсі]]). Про баткьівбатьків замало відомостей. Його батько був дрібним чиновником. З дитинства Ван Аньши багато їздив з ним країною, бачачи життя різних верств населення імперії. Разом з тим отримав гарну освіту. У 1042 році блискуче здав державний іспит й отримав вищий вчений ступінь цзіньши. У 1047 році призначається суддею округу Інь, а у 1057 році — суддею [[Чанчжоу]]. У 1059 році подає імператорові [[Жень-цзун]]у так званий «Маніфест», де були викладені погляди Ван Аньши стосовно соціальної та фінансової політики у державі. Втім цей документ залишився без уваги.

Його реформи, так званназвана «нова політика» (синьфа 新法) були спрямовані на посилення контролю держави над економікою й громадським життям. ''По-перше'', натуральні й трудові повинності замінялися грошовим податком. Тепер натуральний податок не відправлявся до столиця, як колись, де продавався за копійчини, а реалізовувався на місцевому ринку, а гроші спрямовувалися до скарбниці. ''По-друге'', впроваджувалося централізоване регулювання цін й державні позики під заставу майбутнього врожаю. Це сприяло розвитку економіки, поліпшенню добробуту сільського населення. ''По-третє'', сільське населення зводилося в ієрархію чисельно упорядкованих об'єднань, пов'язаних круговою порукою й загальними обов'язками (система «бао цзя») Була створена міліція на місцях, куди зараховувався один чоловік з родини, що мало 2 й більше синів. Також значно скорочувалася армія, що сприяло поліпшенню фінансової ситуації. Дані заходи, що обгрунтовувалиобґрунтовували благом народу (мінь) і мали на меті обмеження впливу чиновної знаті і великих землевласників, в той же час вели до монополізації державою ключових сфер торгівлі та ремісничого виробництва, придушення їх приватних форм.

Ван Аньши був прихильником ідей конфуціанства, намагаючись розвити його. Його філософія включала в себе утилітаристський[[утилітаризм|утилітаристські]] принципи [[Фа цзя|легізму]]: спирання на закони (фа), зокрема каральні («суворі покарання за малі злочини»), заохочення військової доблесті (у), відмова від визнання абсолютного пріоритету «давнини» (гу) над сучасністю. Теоретично обгрунтовуючиобґрунтовуючи свою програму, Ван Аньши створив «нове вчення» (сінь сюе), засноване на оригінальній інтерпретації трьох конфуціанських канонів — «[[Ши Цзін]]», «[[Шу Цзін]]» та «[[Чжоу чи]]», останній з яких ставив вище канонічного літопису «Чунь цю». З відповідних творів Ван Аньши зберігся лише трактат «Чжоу гуань сінь і» («Новий сенс чжоуського керування»), присвячений «Чжоу чи».

В області [[онтологія|онтології]] замість складної комбінаторики 64 гуа Ван Аньши прагнув використовувати простішу схему «п'яти елементів» (у сін), що містилася у Шан шу (Шу цзін, гл. «[[Хун фань]]» та інші), що відображено в його головному філософському творі — коментарі до цього тексту («Хун фань чжуань»).