Вікіпедія

Анатолій Дімаров: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 19:
| Напрямок = реалізм
| Жанр = роман, повість, оповідання, спогади
| Magnum opus = "«Біль і гнів"»
| Ukrcenter = <!-- посилання на сайт Ukrcenter.com -->
| Премії = <!-- головні професійні премії -->
| Нагороди = Національна премія України імені Тараса Шевченка (1982)<br />[[Орден князя Ярослава Мудрого]] V &nbsp;ст. (2006)
| Сайт = <!-- офіційний сайт -->
| Signature = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
}}
'''Анато́лій Андрі́йович Діма́ров''' (*[[5 травня]] [[1922]], [[Миргород]], тепер [[Полтавська область|Полтавської обл.]]&nbsp;— [[29 червня]] [[2014]], [[Київ]])&nbsp;— український [[прозаїк]]. Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії України імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (1982).
 
== Життєпис ==
Рядок 36:
 
У дитинстві пережив [[Голодомор в Україні 1932—1933]]. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. Воював як стрілок 371 стрілецького полку 37 стрілецької дивізії на Південно-Західному фронті з 26 червня 1941 року. 17 липня 1941 року важко поранений. Потрапив до окупації, був командиром партизанського загону. Нагороджений як активний учасник війни [[орден]]ами й [[медаль|медалями]].
 
Помер [[29 червня]]&nbsp;[[2014]]&nbsp; в Києві.▼
 
=== Освіта і творчість ===
У повоєнні роки працював у газеті [[Волинь (газета, Луцьк)|«Радянська Волинь»]]. У 1949&nbsp;р. він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині».
 
Протягом 1950–1951 &nbsp;рр. А. Дімаров навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві, у 1951–1953 рр.&nbsp;— у Львівському педагогічному інституті. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництвах. А. Дімаров є автором нарису «Дві Марії», збірки оповідань та новел «На волинській землі», «Волинські легенди», «Через місточок», повісті «Син капітана», збірки повістей та оповідань «Жінка з дитиною», романів «Його сім'я», «Ідол», «І будуть люди». Його перша збірка оповідань "«Гості з Волині"».
Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів.
 
Рядок 62 ⟶ 60:
Хобі Анатолія Дімарова&nbsp;— колекціонувати каміння. У творах письменник не раз звертається до теми каміння (зокрема, в повісті «Вершини», «Поемі про камінь»). Його захоплення [[мінерал]]ами почалося ще в 1955 році на [[крим]]ському [[Карадаг|Карадазі]]. Пізніше були [[Ала-Тау]], [[Алтай (гори)|Алтай]], [[Забайкалля]], [[Кавказ]], [[Памір]], [[Тянь-Шань]], [[Урал]]. За словами письменника, його охопила «кам'яна лихоманка». І він вважає цю «хворобу» невиліковною. Робочий кабінет Дімарова схожий на геологічний музей. Тут багато зразків [[Агат (мінерал)|агатів]], [[сердолік]]ів і [[сардонікс]]ів усюди: на поличках, столі, в шафах. На стінах&nbsp;— картини в камені, які Дімаров творить власноруч. Крім того, письменник має велику колекцію прикрас із різноманітним камінням, зібраним власноруч у горах.
 
▲Помер [[29 червня]]&nbsp; [[2014]]&nbsp; ву Києві.
==Бібліографія==▼
 
===Видання творів===▼
▲== Бібліографія ==
* Гості з Волині. – Львів, 1949. – 48 с.▼
▲=== Видання творів ===
* На волинській землі. – Львів, 1951. – 160 с.▼
▲* Гості з Волині. –&nbsp;— Львів, 1949. –&nbsp;— 48 с.
* Син капітана. – К., 1958. – 224 с.
▲* На волинській землі. –&nbsp;— Львів, 1951. –&nbsp;— 160 с.
* Жінка з дитиною. – К., 1959. – 300 с.▼
* ІдолСин капітана. –&nbsp;— К., 19611958.&nbsp;— – 354224 с.
▲* Жінка з дитиною. –&nbsp;— К., 1959. –&nbsp;— 300 с.
* Поверніть мені нареченого. – Львів, 1961. – 43 с. ▼
* Ідол.&nbsp;— К., 1961.&nbsp;— 354 с.
* І будуть люди. – Книга 1. – К.: Рад. письменник, 1964. – 313 с.▼
▲* Поверніть мені нареченого. –&nbsp;— Львів, 1961. –&nbsp;— 43 с.
* І будуть люди. – Книга 2. – К.: Рад. письменник, 1966. – 278 с.▼
▲* І будуть люди. –&nbsp;— Книга 1. –&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1964. –&nbsp;— 313 с.
* Його сім’я. – К., 1966. – 516 с. ▼
* І будуть люди. –&nbsp;— Книга 32. –&nbsp;— К.: Рад. письменник, 19681966.&nbsp;— – 176278 с.
▲* Його сім’ясім'я. –&nbsp;— К., 1966. –&nbsp;— 516 с.
* Зінське щеня: Сільські історії. – К., 1969. – 270 с.▼
▲* І будуть люди. –&nbsp;— Книга 23. –&nbsp;— К.: Рад. письменник, 19661968.&nbsp;— – 278176 с.
* На поруки: Повісті. – К.: Дніпро, 1972. – 440 с. ▼
▲* Зінське щеня: Сільські історії. –&nbsp;— К., 1969. –&nbsp;— 270 с.
* На коні й під конем: Повісті. – К.: Молодь, 1973. – 214 с.▼
▲* На поруки: Повісті. –&nbsp;— К.: Дніпро, 1972. –&nbsp;— 440 с.
* Біль і гнів: Роман. – К.: Рад. письменник, 1974. – 467 с.▼
▲* На коні й під конем: Повісті. –&nbsp;— К.: Молодь, 1973. –&nbsp;— 214 с.
* Постріли Уляни Кащук. – К., 1976. – 208 с.
* ІБіль будутьі людигнів: Роман. –&nbsp;— К.: ДніпроРад. письменник, 19771974.&nbsp;— – 648467 с.
* Постріли Уляни Кащук: Сільські історії. –&nbsp;— К.: Рад. письменник, 19781976.&nbsp;— – 534208 с.
* БільІ ібудуть гнівлюди: Роман. Кн. 1–2. –&nbsp;— К.: Дніпро, 19801977.&nbsp;— 648 с.
* Постріли Уляни Кащук: Сільські історії.&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1978.&nbsp;— 534 с.
* Друга планета. – К., 1980. – 296 с.▼
* Біль і гнів: Роман. Кн. 1-2.&nbsp;— К.: Дніпро, 1980
* На коні й під конем. – К., 1981. – 320 с.▼
▲* Друга планета. –&nbsp;— К., 1980. –&nbsp;— 296 с.
* Вибрані твори: Кн. 1–2. – 1982.▼
▲* На коні й під конем. –&nbsp;— К., 1981. –&nbsp;— 320 с.
* Три наречені для тата: Містечкові історії. – К.: Дніпро, 1982. – 184 с.
▲* Вибрані твори: Кн. 1–21-2. –&nbsp;— 1982.
* Містечкові історії. – К., 1983. – 558 с.▼
* БільТри інаречені гнівдля тата: Роман.Містечкові –історії.&nbsp;— К.: Дніпро, 19841982.&nbsp;— –184 871сс.
▲* Містечкові історії. –&nbsp;— К., 1983. –&nbsp;— 558 с.
* Вершини. – К.: Рад. письменник, 1986. – 190 с.▼
▲* Біль і гнів: Роман. –&nbsp;— К.: Рад. письменникДніпро, 19741984.&nbsp;— – 467 с871с.
* Містечкові історії. – К., 1987. – 557 с.▼
▲* Вершини. –&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1986. –&nbsp;— 190 с.
* Сільські історії. – К.: Дніпро, 1987. – 537 с.
▲* Містечкові історії. –&nbsp;— К., 1987. –&nbsp;— 557 с.
* Українська вендета: Повісті. – К.: Дніпро, 1995. – 248 с. ▼
* Боги на продаж: МіськіСільські історії. –&nbsp;— К.: Рад. письменникДніпро, 19881987.&nbsp;— – 512537 с.
▲* Українська вендета: Повісті. –&nbsp;— К.: Дніпро, 1995. –&nbsp;— 248 с.
* В тіні Сталіна. – К., 1990. – 174 с.▼
* Боги на продаж: Міські історії.&nbsp;— К.: Рад. письменник, 1988.&nbsp;— 512 с.
* Прожити і розповісти: Повість про сімдесят літ. – К.: Дніпро, 1997. – 319 с.▼
▲* В тіні Сталіна. –&nbsp;— К., 1990. –&nbsp;— 174 с.
* Прожити й розповісти: Повість про сімдесят літ. – К.: Дніпро, 1998. – 295 с. ▼
▲* Прожити і розповісти: Повість про сімдесят літ. –&nbsp;— К.: Дніпро, 1997. –&nbsp;— 319 с.
* Самосуд: Повісті, оповідання, етюди. – К.: Укр. письменник, 1999. – 221 с. ▼
▲* Прожити й розповісти: Повість про сімдесят літ. –&nbsp;— К.: Дніпро, 1998. –&nbsp;— 295 с.
* Зблиски: Оповідання та повісті. – К.: Ярославів Вал, 2002. – 512 с. ▼
▲* Самосуд: Повісті, оповідання, етюди. –&nbsp;— К.: Укр. письменник, 1999. –&nbsp;— 221 с.
* Біль і гнів. – К.: Україна, 2004. – 928 с.▼
▲* Зблиски: Оповідання та повісті. –&nbsp;— К.: Ярославів Вал, 2002. –&nbsp;— 512 с.
* Друга планета. – К.: Школа, 2006. – 304 с.
▲* Біль і гнів. –&nbsp;— К.: Україна, 2004. –&nbsp;— 928 с.
* Єврейські повісті:. – К.: Фенікс, 2007. – 174 с. ▼
* ЧерезДруга місточокпланета. –&nbsp;— К.: ЩекШкола, 20072006.&nbsp;— – 96304 с.
▲* Єврейські повісті:. –&nbsp;— К.: Фенікс, 2007. –&nbsp;— 174 с.
* Божа кара: повісті, оповідання, етюди. – К.: Укр. письменник, 2009. – 427 с. ▼
* Через місточок.&nbsp;— К.: Щек, 2007.&nbsp;— 96 с.
* На коні й під конем: повість. – Х.: Фоліо, 2009. – 319 с. ▼
▲* Божа кара: повісті, оповідання, етюди. –&nbsp;— К.: Укр. письменник, 2009. –&nbsp;— 427 с.
* Син капітана: Повість // Київ. – 2009. – № 10. – С. 21–106.▼
▲* На коні й під конем: повість. –&nbsp;— Х.: Фоліо, 2009. –&nbsp;— 319 с.
* Прожити й розповісти. – К.: Дніпро, 2012. – 831 с.▼
▲* Син капітана: Повість // Київ. –&nbsp;— 2009. –&nbsp;— № &nbsp;10. –&nbsp;— С. 21–10621-106.
▲* Прожити й розповісти. –&nbsp;— К.: Дніпро, 2012. –&nbsp;— 831 с.
* [http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%C4%B3%EC%E0%F0%EE%E2%20%C0%ED%E0%F2%EE%EB%B3%E9 Твори Анатолія Дімарова на сайті Читанка]
 
===Інтерв’ю Інтерв'ю з Анатолієм Дімаровим ===
* «Моє прізвище не Дімаров, а Гарасюта …» // День. –&nbsp;— 2008. –&nbsp;— 31 жовт. –&nbsp;— С. 18.
* «Тільки рвучи серце і стікаючи кров’юкров'ю, можна писати геніальні речі» // Березіль. 2008. –&nbsp;— № &nbsp;5/6. –&nbsp;— С. 9-29.
* «Я ціле життя жив, як вояки ОУН-УПА, під псевдо // Літературна Україна. – 2010. – 9 груд. – С. 1,5.
* «Не"Я люблюціле нуднихжиття творів»жив, як вояки ОУН-УПА, під псевдо // Літературна Україна. –&nbsp;— 2010.&nbsp;— –9 19 серпгруд. –&nbsp;— С. 1, 5.
* «СтильНе письменникалюблю –нудних це щоденна каторжна працятворів» // Літературна Україна.&nbsp;— – 20112010.&nbsp;— – 419 серп. –&nbsp;— С. 4–51, 5.
* "Стиль письменника&nbsp;— це щоденна каторжна праця // Літературна Україна.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 4 серп.&nbsp;— С. 4-5.
* Анатолій Дімаров та його книги: Статті, інтерв’юінтерв'ю, відгуки. –&nbsp;— К.: Твім інтер, 2012.
* [http://www.litgazeta.com.ua/node/842 «Я все життя збираю людські долі» // Українська літературна газета. –&nbsp;— 2010. –&nbsp;— 23 черв.&nbsp;— – №15№&nbsp;15 (21)]
* [http://www.day.kiev.ua/21527/ «На Волині я став українцем!»]
* [http://www.day.kiev.ua/191539/ «На жаль, я не був бандерівцем!»]
Рядок 122 ⟶ 123:
* [http://www.unian.ua/news/505571-anatoliy-dimarov-zi-stalinista-ya-stav-perekonanim-natsionalistom.html «Зі сталініста я став переконаним націоналістом»]
* [http://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_hto-najbilshij-duren-u-cij-krajini-voni-horom-kuchma-13-spogadiv-anatoliya-dimar/455184 "Хто найбільший дурень у цій країні? Вони хором: «Кучма»&nbsp;— 13 спогадів Анатолія Дімарова]
* [http://www.litgazeta.com.ua/node/3035 "«Якщо і правда нас не врятує, то на що нам тоді сподіватися?!"»] // "«Українська літературна газета"» № &nbsp;10 (68), 18.05.2012 &nbsp;р.
 
=== Література про Анатолія Дімарова ===
* ''Штонь Г.'' Анатолій Дімаров: Літературний портрет. –&nbsp;— К.: Дніпро, 1987. –&nbsp;— 150 с.
* ''Штонь Г.'' Анатолій Дімаров // Історія української літератури ХХ ст. –&nbsp;— Кн. 2. –&nbsp;— К.: Либідь, 1998.
* ''Баранов В.'' Якби розповісти про все прожите… // Київ. –&nbsp;— 2007. –&nbsp;— № &nbsp;5. –&nbsp;— С. 3–83-8.
* ''Штонь Г.'' Великий оповідач // Дивослово. –&nbsp;— 2002. –&nbsp;— № &nbsp;5. –&nbsp;— С. 58–6058-60.
* ''Бондаренко Ю.'' Жанрова своєрідність повістей–повістей-«історій» Анатолія Дімарова // Слово і час. –&nbsp;— 2002. –&nbsp;— № &nbsp;5/6. –&nbsp;— С. 3–73-7.
* ''Слабошпицький М.'' Про Анатолія Дімарова, який схожий на свої книги // Київ. –&nbsp;— 2002. –&nbsp;— № &nbsp;4/5. –&nbsp;— С. 127–129.
* ''Наєнко М.'' Діамантами висвічують слова… // Слово і час. –&nbsp;— 2012. –&nbsp;— № &nbsp;5. –&nbsp;— С. 84 –&nbsp;— 89.
* ''Чернов А.'' «Я писав про життя…» // Полтавський вісник. –&nbsp;— 2012. –18−18 трав. –&nbsp;— С. 23.
* ''Баранов В.'' На високогір’ївисокогір'ї віку // Літературна Україна. –&nbsp;— 2012. –&nbsp;— 17 трав. –&nbsp;— С. 1, 3; Київ. –&nbsp;— 2012. –&nbsp;— № &nbsp;5. –&nbsp;— С. 2 –&nbsp;— 6.
* ''Аксьом А.'' Сюжети, видобуті з каменю: З архівних матеріалів Анатолія Дімарова ЦДАМЛМ України // Літературна Україна. –&nbsp;— 2012. –&nbsp;— 3 трав. –&nbsp;— С. 1, 4.
* [http://litukraina.kiev.ua/na-visokog-r-v-ku ''Баранов В.'' До 90-річчя Анатолія Дімарова]
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Анатолій_Дімаров