Вікіпедія

Тувинці: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 11:
}}
 
'''Тувинці''' (самоназва ''тива кіжи'', застарілі назви — урянхайці, сойони, сойоти) — тюркський народ, один з корінних народів [[саяно-Алтайське нагір'я|Саяно-Алтайського нагір'я]]. Основне населення [[Тува|Республіки Тива]] ([[росія|РФ]]). Столиця Тиви місто [[Кизил]] — географічний центр [[Азія|Азії]]. Чисельність в світі — понад 300 тис. чоловік (2005), з них понад 2/3 у РФ, також у [[китай|Китаї]] та [[монголія|Монголії]] (понад 20 тис. чоловік). Найбільшою етнічною групою тувинців Монголії є ценгельці. ▼
 
▲'''Тувинці''' (самоназва тива кіжи, застарілі назви — урянхайці, сойони, сойоти) — тюркський народ, один з корінних народів [[саяно-Алтайське нагір'я|Саяно-Алтайського нагір'я]]. Основне населення [[Тува|Республіки Тива]] ([[росія|РФ]]). Столиця Тиви місто [[Кизил]] — географічний центр [[Азія|Азії]]. Чисельність в світі — понад 300 тис. чоловік (2005), з них понад 2/3 у РФ, також у [[китай|Китаї]] та [[монголія|Монголії]] (понад 20 тис. чоловік). Найбільшою етнічною групою тувинців Монголії є ценгельці.
 
За релігією тувинці - [[буддизм|буддисти]] та прибічники традиційних культів (шаманізм). Серед тувинців нема однорідності, західні групи зберігають більше тюркських ознак, східним тувинцям, зокрема тоджинцям (інколи розглядаються як окремий народ, субетнічна група тувинців, тощо) притаманні риси монгольських народів.
 
== Історія ==
Етногенез тувинців виглядає так, що на території Тиви жило давнє центрально-азійське населення (за версією пращури [[киргизи|киргизів]]), яке в 13-14 століттях зазнало експансії монголів, що значно вплинули на антропологічний тип сучасних тувинців. А вже до початку 19 століття усі групи тувинців, включно зі східними, були повністю потюрчені, що власне і стало кінцем формування тувинської нації. [[Тива]] нарівні з Монголією зберігала незалежність після національно-визвольних революцій (у Тиві в 1921 р.), але в 1944 р. «добровільно» увійшла у склад СРСР на правах автономної області (у 1961 р. перетворено на АРСР, сьогодні, з 1991 р. — РеспублікакаРеспубліка Тива). Зараз Тива — одна з нечисленних російських автономій, де корінна нація переважає за чисельністю росіян і складає більше половини загального населення (у Тиві тувинців 2/3).
 
[[Зображення:Tuvin yurta.jpg|180px|left|thumb|''тувинська повстяна юрта'']]
 
== Духовна культура ==
На весь свійсвіn відомий [[Хоомей|хоомей]] — тувинський горловий спів. Основним жанром [[фольклор]]у є не [[казка|казки]], а алгиші — шаманські міфи, присвячені духам природи, світу, про визначних шаманів і події, побутові, тощо. Цей факт за СРСР замовчувався, а сам жанр не розвивався, після 1991 р. виконання і творення алгишів відроджено зусиллями ентузіастів і національних науковців та інтелігенції, перш за все завдяки видатному письменнику і етнографу [[Монгуш Кенін-Лопсан]]у.
 
== Джерела та посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тувинці