Відкрити головне меню

Зміни

1637 байтів додано ,  5 років тому
 
Однак ще більш живо Анрі Пупара цікавили новітні віяння з [[Париж]]а. Його зачарованість творчістю Дебюссі випарувалася майже миттєво після того, як Анрі Пупар зазнав нового потрясіння від маніфесту групи молодих музикантів, репутація яких утвердилася буквально в одну мить. В журналі «Comædia» він із захопленням прочитав статтю [[Анрі Колле]] про [[Французька шістка|«Шістку»]], а потім зачитав до дірок памфлет [[Жан Кокто|Жана Кокто]] «Півень і Арлекін». Його мрією стає якомога швидше поїхати в Париж і зустрітися там з молодими підбурювачами. Залишивши монтобанську префектуру і навчання у Кантелуба, Анрі Пупар повернувся в Бордо і одразу ж спробував сколотити там свою групу молоді ''«Трійку з Бордо»''. У масштабах провінційного Бордо «Трійка» за задумом Анрі Пупара повинна була зайняти місце якогось авангарду, ''«порушників спокою»'' і сміливих ''«борців за нове мистецтво»''.
 
З двома своїми товаришами невідомого музичного напрямку, Луї Ем'є ({{lang-fr|Louis Emié}}) (пізніше відомим письменником) і Жан-Марселем Лізотто ({{lang-fr|Jean-Marcel Lizotte}}) 12 грудня 1920 року Анрі Пупар організував в своєму рідному місті перший «спільний концерт» з творів «Шістки» і «Трійки», «які представляв Жан Кокто» … Проте це була чистісінька містифікація, Анрі Пупар видавав бажане за дійсне. Зрозуміло, ні «Шістка», ні Жан Кокто навіть і не підозрювали про те, що вони виступають 12 грудня 1920 року в місті Бордо разом із знаменитою «Трійкою» Анрі Пупара. Зібравши переповнений зал публіки, яка прийшла на столичних знаменитостей, але побачила тільки трьох місцевих молодих людей, необхідно було якось викручуватися з власної афери. І тоді Анрі Пупар вийшов на сцену і урочисто зачитав телеграму нібито від Кокто, почасти навіть віршовану, де той просив вибачення за свою несподівану відсутність на концерті.
 
== Біографія Анрі Соге ==