Вогнепальна зброя: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 18:
=== Грецький вогонь ===
{{main|Грецький вогонь}}
Про китайські кулі довідалися у [[Візантія|Візантії]]. Грек Калліник помістив порох і [[нафта|нафту]] у металічний спеціальний посуд, з якого з легкістю можна було виливати «[[грецький вогонь]]» на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю [[Костянтин IV|Костянтину IV]] і першу свою атаку в бою випробував в Грецько-арабській війні в 673 році. Араби так казали про «грецький вогонь»: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»
Прототип грецького вогню з'явився ймовірно в [[424 до н. е.]], в [[Битва при Делії|битві при Делії]]: тоді з порожнистої колоди випускалася суміш сирої [[нафта|нафти]], [[сірка|сірки]] і олії. Власне грецький вогонь винайшов [[673]] року інженер і архітектор [[Калліник]], який, переслідуваний за [[Християнство|християнську]] віру, втік із [[Сирія|сирійського]] міста [[Маальбек]]а до Візантії і там запропонував свої послуги імператорові [[Костянтин IV|Костянтину IV]] у боротьбі проти [[Араби|арабів]].
Рядок 34 ⟶ 33:
Після початку масового застосування [[вогнепальна зброя|вогнепальної зброї]] на основі [[порох]]у грецький вогонь втратив своє військове значення і був поступово забутий.
[[Українці]] теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь [[Ігор Старий|Ігор]] йшов в похід на [[Царгород]]. От що князь Ігор казав про «грецький вогонь»
Крім «грецького вогню», греки кидали кулі з отруйним димом, який зводив моряків з розуму. В X–XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.
Рядок 43 ⟶ 42:
=== Порох в Європі ===
[[Файл:Hakenbuechse.png|thumb|250px|Гнотова [[гаківниця]] (початок XV ст.)]]
В Європу порох прийшов, мабуть, з Китаю через мусульманський світ у 13 столітті. Його відкриття приписують також
== Класифікація вогнепальної зброї ==
Рядок 51 ⟶ 50:
За наявністю нарізів в каналі ствола розрізняють [[Нарізна зброя|нарізну]] та [[Гладкоствольна зброя|гладкоствольну]] зброю.
Вогнепальну зброю класифікують: За типом механізму:
* [[Ґнотова зброя]];
* [[Кременева зброя]];
Рядок 190 ⟶ 187:
Фузію винайшли у 2-й половині [[17 століття|XVII століття]] у [[Франція|Франції]].
За [[Петро I|Петра І]] на початку [[18 століття|XVIII століття]], якраз після [[Велика Північна війна|Північної війни]], фузії (отримані як трофейна зброя) були прийняті на озброєння [[Російська імперія|російської]] армії замість [[мушкет]]ів, трохи згодом їх почали виготовляти у Росії (на Тульському збройному заводі).
На озброєнні були фузії піхотні, драгунські, офіцерські тощо, які різнилися загальною довжиною, довжиною ствола і [[калібр]]ом.
| |||