Олександр II (король Шотландії): відмінності між версіями

| місце_народження = [[Гаддінгтон]], [[Східний Лотіан]]

| наступник = [[Олександр ІІІ (король Шотландії)|Олександр ІІІ]]

'''Олександр II''' ({{lang-gd|Alaxandair mac Uilliam}}, {{lang-en|Alexander II}}) ([[24 серпня]] [[1198]] — [[6 липня]] [[1249]]) — король [[Шотландія|Шотландії]] з [[1214]] до [[1249]]. Підтримував англійських баронів у їхній боротьбі проти короля [[Іоанн Безземельний|Іоанна Безземельного]] після підписання ним [[Магна Карта]]. За договором у [[Ньюкасл]]і [[1244]] року потрапив у васальну залежність до [[Генріх ІІІ Англійський|Генріха ІІІ Англійського]].

Олександр II був єдиним сином Вільгельма I Лева та Ерменгарди де Бомон. Народився у [[Гаддінгтон]]і, [[Східний Лотіан]]. Через два дні після смерті батька він був коронований в Скуні [[6 грудня]] [[1214]] року. Олександр II був ще дуже молодий, йому не виповнилося й шістнадцяти років коли він успадкував батьків трон. Це був рудоволосий юнак з ясним розумом і сильною волею, з набагато більшим почуттям відповідальності, ніж у його батька в молодості. Понад те, він відрізнявся більш сильним характером, ніж його батько. Примітно, що він володів тим даром особистого шарму, уміння подобатися людям, який був у [[Яків IV (король Шотландії)|Якова IV]]. Його знатні васали: гели, нормани, англи та бритти — вірно і віддано служили своєму королю. Його Церква з готовністю пішла заради нього на протистояння з Папським Престолом, і як [[Давид I (король Шотландії)|Давид I]], він був королем простого люду: латинські вірші називають його ''світом для народу, вождем бідних'' ({{lang-la|pax plebis, dux miserorum}}). Дуже мало хто з королів заслужив таких епітетів.

На долю Олександра ІІ, випало мати справу з останніми сплесками гельського сепаратизму, спрямованого проти панування у Шотландії англо-нормандської знаті. Феодальна англо-нормандська модель надавала короні нових вагомих інструментів реалізації централізаторської політики. Відомо, що кланова [[знать]] достатньо охоче феодалізувалася, оскільки це робило її фактичним власником родової землі, яка передавалася їй у лицарське утримання. Це робило суб'єктом стосунків з королівською владою не самі [[клан]]и, а лише їхній провід. Можна стверджувати, що від цього часу влада шотландський королів вже твердо поширювалася від затоки Солуей[[Солвей-Ферт]] та Ґаловею на півдні до Кейтнесу на північному краю шотландського материка. Далі вже починалися [[Королівство Островів|Острови]], контрольовані Норвегією з часів вікінгських набігів.

У липні наступ почав Олександр. Він узяв [[Карлайл]], потім, зміцнюючисьпідсилюючись пона шляху свого руху загонами англійських баронів, рушив через усю Англію до [[Дувр]]у, розграбувавши володіння декількох роялістів[[рояліст]]ів, не розорював тільки церкви та інші релігійні споруди, та обходячи володіння вельмож, які воювали проти [[Іоанн Безземельний]]. По дорозі шотландський король узяв приступом [[Лінкольн (Англія)|Лінкольн]], головний оплот роялістів

Запрошений баронами царювати французький принц після раптової смерті [[Іоанн Безземельний|Іоанна I Безземельного]] у [[1216]] року був відправлений додому, влада перейшла до Іоаннового малолітнього сина [[Генріх III (король Англії)|Генріха ІІІ]] (1216-1272), з огляду на його вік англійські магнати почувалися безпечно і не потребували підтримки зовні. Олександрові довелося припинити військові дії та принести [[омаж]] малому Генріхові за свої англійські маєтності та віддати англійцям щойно захоплений [[Карлайл]].

Дипломатія закріпила примирення шлюбом, укладеним Олександром і сестрою Генріха, Іоанною Англійської, 18 червня або 25 червня 1221 року. Старша сестра шотландського короля вийшла заміж за юстиціарія та фактичного регента Англії Г'юберта де Бурґа. Втім, це не зупинило міждержавні суперечки, які точилися ще п'ятнадцять років та були більш-менш розв'язані за посередництвом папського легата укладанням «Йоркської угоди» 1237 року. Він став відомий як Йоркський світ, який визначив кордон між двома державами між затокою Солуей[[Солвей-Ферт]] (на заході) та гирлом річки [[Твід]] (на сході). За його умовами [[Шотландія]] поступилася своїми зазіханнями на англійський престол в обмін на деякі васальні терени у Англії, це врешті дозволило у наступні десятиліття не мати постійної загрози з півдня.

Загроза вторгнення Генріха у [[1243]] році на деякий час порушила мирні відносини між двома країнами. Та швидкі дії Олександра, і відсутність бажання у англійських баронів воювати, призвели до укладання миру в Ньюкаслі [[1244]] року.

На протязіПротягом усього царювання Олександра II Шотландія процвітала. Країна повністю оговталася після слабкого правління Вільгельма I та продовжувала розвиватися, дотримуючись основних принципів, закладеним ще Давидом I. Королівський закон тепер встановилися на всій території Шотландії і підтримувалися твердою рукою. Організація державного управління набувала все більш ясних та виразних контурів. Припинялися будь які зловживання привілеями, приймалися енергійні заходи проти тих лордів, які використовували юридичні фікції, щоб рятувати злочинців від справедливого покарання і таким чином збирати навколо себе загони з людей, життя яких залежали від беззастережного підкорення волі пана. Завдяки загальному заспокоєнню та стабільності створювалися всі передумови для економічного процвітання. На самому початку правління Олександра II законодавство було поставлено на службу сільському господарству. Була зроблена спроба збільшити площі орних земель за рахунок пасовищ, і всі землевласники в законодавчому порядку були зобов'язані обробляти фіксований мінімум угідь. Процвітали і міста, з'явилися ознаки виникнення нових ремесел. Відомо про чудовий корабель, побудованомий у [[Інвернесс|Інвернесі]] [[1249]] року, для графа Сен-Поля, могутнього бретонського вельможі, це свідчить про те, що [[Інвернесс]] користувався доброю славою

У внутрішній політиці Олександр постійно підтримував контроль над периферією, регулярно відвідуючи зі збройними загонами Кейтнес, [[Морей (область)|Морей]], [[Аргілл]] та Ґаловей. Додатковою причиною цих походів було поступове висунення претензій на приєднання [[Королівство Островів|Королівства Островів]], яке визнавало зверхність Норвегії (офіційно Норвегія мала права на ці землі за угодою 1098 р. з шотландським королем-нездарою Едгаром). У 1230-1240-ві рр. норвежці нагадували про себе нападами та періодичною військовою присутністю.

До свого п'ятдесятиріччя Олександр II перетворив Шотландське королівство в процвітаючу державу. Його тверда позиція запобігла загрозі війни з Англією, і у нього не було підстав припускати можливість повторення цієї небезпеки. Найсерйозніша загроза виходила від неспокійних галлів-гелів з Островів, які могли з легкістю опертися на підтримку Норвегії. Зростаюче бажання підпорядкувати Шотландії [[Королівство Островів|Острови]] спонукало Олександра запропонувати Гакона Норвезькому за них гроші. [[Гокон IV (король Норвегії)|Гакон IV]], нітрохи не менше шотландського короля котрий усвідомлював, що Острови являють собою чудову базу для нападів на Шотландію, відповів, що він не потребує грошей. Повторне посольство принесло такий ж результат. У [[1248]] Дункан Аргіллський, васал як Олександра, так і [[Гокон IV (король Норвегії)|Гакона IV]], помер, залишивши свої великі володіння синові Евен, якого один його англійська сучасник називає «хоробрим та витонченим воїном» (miles strenuus et elegantissimus). Олександр II піддався спокусі вчинити єдиний неправедний вчинок за все своє царювання. Він спробував схилити ЕванаЕвена принести йому васальну присягу не тільки за Аргілл, а й за Південні Острови. Евен відповідав, що він вже приніс [[омаж]] за Південні Острови Гакона, і почув у відповідь, що ніхто не може служити двом панам. Евен заявив, що це цілком можливо, якщо панове знаходяться у мирі один з одним, як Олександр та [[Гокон IV (король Норвегії)|Гакон IV]], та король не побажав чути ніяких виправдань, запропонував відмовитися від своїх норвезьких [[феод]]. Олександр, який бажав приєднати їх до Шотландії, не погодився на таке вирішення питання. Евен не захотів ні здаватися, ні битися проти свого сюзерена і втік на острів [[Льюїс (острів)|Льюїс]].