Вікіпедія

Скасування козацького устрою в Слобідській Україні: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення, оформлення
вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Slob uk dev.png|thumb|250px|праворуч|Карта полків Слобідської України в [[1764]]-му. Білим кольором — сучасні кордони.]]
'''Скасування козацького устрою в Слобідській Україні''' — адміністративна [[реформа]] уряду [[Російська імперія|Російської імперії]], проведена у 1764-1765 1763–1765 рр. та націлена на ліквідацію автономії [[Слобідські козацькі полки|слобідських козацьких полків]]. У наслідку реформи на території [[Слобідська Україна|Слобідської України]] почали діяти російські державні установи, а козацькі полки було реформовано у регулярні [[Гусари (рід кавалерії)|гусарські]]. На території слобідських полків було утворено [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Українську губернію]] з центром у Харкові.
 
== Передумови ==
Від часів Петра І російський уряд почав чимраз більше втручатися у внутрішнє життя слобідських полків і обмежувати їх автономію. У 1732 р. цариця [[Анна Іванівна]] скасувала автономію Слобідської України, але у 1743 р. її відновила [[Єлисавета Петрівна]] й видала жалувану грамоту для всіх слобідських полків.
Після сходження на престол [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]], її реформи стосовно усіх українських козаків були розпочаті зі слобідських. Найперше царський уряд планував реорганізувати козацькі полки в регулярні військові частини.
 
== Реформа військових полків ==
Протягом 1763—1764 1763–1764 рр. замість розформованих козацьких полків, утворено регулярні — Харківський уланський та Сумський, Охтирський, Ізюмський і Острогозький гусарські полки. Слобідських козаків і підпомічників перетворено на так званих військових обивателів (за соціальним станом вони були подібні до державних селян), козацьку старшину зрівняно з російським дворянством.
Полки формувались на добровільних засадах і складалися переважно з колишніх козаків.
 
Рядок 16:
 
== Скасування козацького устрою ==
[[Катерина II]] маніфестом 1765 р. ліквідувала козацький устрій і слобідські полки та ввела російські установи.
 
В 1766 було скасовано існуючий адміністративний поділ і всю територію слобідських козаків було перетворено в нову [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Українську губернію]] губернію з центром у Харкові.
П'ять слобід: [[Охтирка]], [[Харків]], [[Ізюм]] тощо отримали статус міст.
Особлива увага була приділена Харкову, який з [[1780]] став головним містом в новоствореній [[Харківська губернія|Харківській губернії]].
 
== Протести козаків ==
Дізнавшись про це, полковник Ізюмського полку Федір Краснокутський у 1764  р. спробував підняти слобідську старшину на масовий протест проти намірів російської влади.
Ізюмський полк і деякі старшини Харківського полку виступили явно проти реформи.
Але інша козацька старшина не відгукнулася на його пропозицію  — подати цариці колективну петицію. Кожен із старшин боявся втратити нажите багатство, посади й сподівався знайти тепле місце в нових структурах.
 
Російський уряд провів арешти, шукаючи ширшої змови.
Краснокутського позбавили чинів, маєтку й заслали до Казані, декого з рядових старшин вибито батогами.
Вияви невдоволення й протесту мали місце й під час виборів до Комісії складання проекту «Нового Уложенія» 1767 р.: в деяких наказах (зокрема на Сумщині) була вимога відновити козаччину. Але російські урядові репресії ліквідували цей рух опору.
 
== Наслідки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скасування_козацького_устрою_в_Слобідській_Україні