Литовські Статути: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
 
Статут [[Декларування|декларував]] рівність громадян незалежно від соціального стану й походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т. ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та [[Шляхта|шляхти]], у тому числі право на [[Кріпацтво|закріпачення]] селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI ст. до 40-х років XIX ст. Став джерелом російського [[Соборне уложення|«Соборного уложения»]] (1649 р.), «Прав, по которым судится малороссийский народ» та приватних українських кодифікаційних проектів. На території Київської, Подільської та Волинської губерній дію Литовського статуту було припинено сенатським указом від 25 червня 1840 р. У Лівобережній Україні 4 березня 1843 р. його було замінено Зводом законів Російської імперії<ref>Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2</ref>.
[[Файл:Belarus-Minsk-Maksim Bahdanovich Museum 3.jpg|thumb|right|210px|[[Слуцкий пояс]] и Третий Статуты Великого княжества Литовского|статут Великого Князівства Литовського]]
== Редакція 1529 року ==
[[Файл:Lithuanian Statute I.jpg|thumb|[[1529]]]]