ДНК-зв'язувальні білки: відмінності між версіями

'''ДНК-зв’язуючі білки''' <ref>{{cite book |author=Travers, A. A. |title=DNA-protein interactions |publisher=Springer |location=London |year=1993 |pages= |isbn=978-0-412-25990-6 |oclc= |doi= |accessdate=}}</ref><ref>{{cite journal |author=Pabo CO, Sauer RT |title=Protein-DNA recognition |journal=Annu. Rev. Biochem. |volume=53 |issue= 1|pages=293–321 |year=1984 |pmid=6236744 |doi=10.1146/annurev.bi.53.070184.001453 |url=}}</ref><ref>{{cite journal | doi= 10.1038/scientificamerican1283-94 | author= Dickerson R.E. | title=The DNA helix and how it is read |journal=Sci Am |year= 1983 | volume=249 | issue= 6 |pages=94–111 }}</ref> - це [[Білки]]ки, які утворені з [[ДНК-зв’язуючих домен]]ів, а отже мають специфічну чи загальну спорідненість до одно- або двониткових [[ДНК]]. ДНК-зв’язуючі білки, які є сайт-специфічними, в основному взаємодіють із великою борозенкою [[B-ДНК]]а, тому що вона експонує більше [[Функціональна група|функціональних груп]], які ідентифікують[[Пара основ | пару основ]]. Однак відомі і до [[мала борозна| малої борозни ]] ДНК-зв’язуючі ліганди, такі як Нетропсин, <ref>{{cite journal |author=Zimmer C, Wähnert U |title=Nonintercalating DNA-binding ligands: specificity of the interaction and their use as tools in biophysical, biochemical and biological investigations of the genetic material |journal=Prog. Biophys. Mol. Biol. |volume=47 |issue=1 |pages=31–112 |year=1986 |pmid=2422697 |doi= 10.1016/0079-6107(86)90005-2 |url=}}</ref> Дістаміцин, [[Hoechst 33258]], [[Пентамідин]], ДАФІ(4.6-диамідо-2-фенол-індол) та інші.<ref>{{cite journal |author=Dervan PB |title=Design of sequence-specific DNA-binding molecules |journal=Science |volume=232 |issue=4749 |pages=464–71 |date=April 1986 |pmid=2421408 |doi= 10.1126/science.2421408|url=}}</ref>

Серед ДНК-зв’язуючих білків є окрема група молекул, які специфічно зв’язують одно-ниткові молекули ДНК. В людей, [[реплікативний протеїн А]](RPA eng.) є найбільш вивчений член цієї родини білків. Він використовується в процесі де розділяється подвійна спіраль, включаючи ДНК реплікацію, рекомбінацію і ДНК репарацію. <ref>{{cite journal |author=Iftode C, Daniely Y, Borowiec J |title=Replication protein A (RPA): the eukaryotic SSB | journal=Crit Rev Biochem Mol Biol |volume=34 |issue=3 | pages=141&ndash;80 |year=1999 |pmid=10473346 |doi=10.1080/10409239991209255}}</ref> Швидше за все дані білки стабілізують одно-ниткові ДНК і захищеють їх від утворення These binding proteins seem to stabilize single-stranded DNA and protect it from forming [[Шпилька|шпильок]] чи деградації [[Нуклеази |нуклеазами]].

На противагу, інші білки задіяні в зв’язуванні специфічних послідовностей. Найбільш інтенисивно вивчаються різні [[Фактори транскрипції]], які є білками, що регулюють. Кожен транскрипційний фактор зв’язкується до однієї специфічної множини ДНК послідовностей і активує чи інгібує транскрипцію генів, які містять дані послідовності біля своїх промоуторів. Фактори транскрипції роблять це двома шляхами. По-перше, вони можуть приєднюватися до РНА-полімерази відповідальної за транскрипцію або прямо, або через інший медіаторний білок, це змінює локацію полімерази, і вона наближається до промотора, і дозволяє їй розпочати процес тракнскрипції. <ref>{{cite journal |author=Myers L, Kornberg R |title=Mediator of transcriptional regulation | journal=Annu Rev Biochem |volume=69 |issue=1 | pages=729&ndash;49 |year=2000 |pmid=10966474 | doi = 10.1146/annurev.biochem.69.1.729}}</ref> Або ж, фактор транскрипції може зв’язувати [[Ферменти]], що модифікують гістони біля промоторної ділянки; і це змінить рівень доступності ДНК матриці для полімерази.<ref>{{cite journal |author=Spiegelman B, Heinrich R |title=Biological control throughs regulated transcriptional coactivators | journal=Cell |volume=119 |issue=2 | pages=157–67 |year=2004 |pmid=15479634 |doi=10.1016/j.cell.2004.09.037}}</ref>