Лісабонський землетрус: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
Xqbot (обговорення | внесок)
м Робот: pt:Sismo de Lisboa de 1755 є колишньою вибраною статтею; косметичні зміни
Рядок 22:
Наслідки землетрусу не обмежилися зруйнованими будинками. Лісабон був столицею релігійної католицької країни, що побудувала багато церков і що займалася [[місіонерство]]м в [[колонія]]х. Більш того, стихія обрушилася на місто у важливе [[Католицька церква|католицьке]] свято і зруйнувала майже всі церкви. Ця катастрофа з новою гостротою поставила перед [[філософ]]ами і [[теолог]]ами [[18 століття]] питання про «жорстокість Бога».
 
Землетрус сильно вплинув на мислителів [[Епоха Просвітництва|Епохи Просвітництва]]. Багато філософів того часу згадали цю подію в своїх творах, особливо [[Вольтер]] в «[[Кандід (роман)|Кандіді»]]» («Оптиміст») і «Поемі на лихо в Лісабоні». Примха стихії навела вольтерового Кандіда на сатиру в адресу ідеї, що ми живемо в «кращому з можливих світів»; як написав [[Теодор Адорно]], «Лісабонський землетрус вилікував Вольтера від [[Теодіцея|теодіцизму]] [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніца»]]». Нині за впливом на філософію і культуру, Лісабонський землетрус часто порівнюють з [[Холокост]]ом{{fact}}.
 
Концепція божого втручання, хоча вона й існувала до 1755 року, була розроблена у філософії [[Іммануїл Кант|Іммануїлом Кантом]] як частина його спроб осмислити жахливість землетрусу і цунамі. Кант опублікував три тексти про лісабонський землетрус. В молодості він, зачарований землетрусом, зібрав всю доступну йому інформацію і використовував її для створення теорії про причини землетрусу. Кант вважав, що землетруси відбуваються в результаті обвалення величезних підземних [[Печера|печер]]. Будучи помилковою, ця концепція все ж таки стала однією з перших природничонаукових теорій, що пояснювали природні процеси природними, а не надприродними причинами. Брошура молодого Канта, можливо, поклала початок наукової [[Географія|географії]] і, безумовно [[Сейсмологія|сейсмології]].
Рядок 62:
 
{{Link FA|eo}}
{{Link FA|pt}}
{{Link GA|de}}