Александрійська бібліотека: відмінності між версіями

'''Александрійська бібліотека''' — найбільша і найвідоміша бібліотека в період [[еллінізм]]у, була заснована та діяла при [[Александрійський музей|Александрійському музеї]], або музеумі (музейоні) ([[Стародавній Єгипет|Єгипет]]). Заснована, як вважається, [[Птолемей II Філадельф|Птолемеєм II]] на початку [[3 століття до н. е.]]

 

За правління

Птолемеїв Александрія стає найбільшим єгипетським полісом архівів та протобібліотек.<ref>Глухов А. Г. Судьбы древних библиотек: научно-художественные очерки / А. Г. Глухов. – М. : ТОО Либерия, 1992. – 160 с</ref> Бібліотека в обов'язковому порядку отримувала примірники всіх документів, котрі виявлялися на іноземних суднах; за наказом Птолемеїв навіть грабувались архіви інших країн задля отримання оригінальних літературних та наукових матеріалів.<ref>Annual Report 2002–2003 [Electronic resource]. – Alexandria : Bibliotheca Alexandrina, 2004. –95 p. – Access mode : http://www.bibalex.org/attachments_en/ Publications/Files/Annual_Report_2002-2003.pdf. –Title from the screen. Accessed 20.04.12. See also: http://www.bibalex.org/Publications/BA_AnnualReports_ EN.aspx?Dir=2. Accessed 20.04.12</ref>

 

Книжковий [[Бібліотечний фонд|фонд]] Александрійської бібліотеки складався з грецької та перекладної східної літератури (про кількість книжок відомо різне: від 50 до 700 тисяч [[сувій (книга)|сувоїв]], що на той час було найбільшою колекцією у знаному світі). [[Каллімах (поет)|Каллімах]], відомий поет і критик Александрійського періоду, який стояв на чолі Александрійської бібліотеки (середина [[3 століття до н. е.]]), залишив бібліографічні таблиці з 120 рукописних сувоїв, складені на основі фондів Александрійської бібліотеки. Навколо Александрійської бібліотеки виникло те, що прийнято порівнювати з [[університет]]ом, який приваблював багатьох учених ([[Аристарх Самоський]], [[Евклід]], [[Герофіл]] та інші).

 

 

* Остаточно книжкові багатства Александрійської бібліотеки загинули в 7—8 століттях.

 

: У 641 році бібліотекою розпоряджалися арабські завойовники. Кілька книг араби знайшли цікавими, а на запит, що робити з рештою, халіф Омар Ібн Аль-Хаттаб відповів: «Якщо зміст цих книг знаходиться згідно з Кораном, то ми можемо обійтися без них, оскільки книга Аллаха більш ніж достатня. Якщо, з іншого боку, їх зміст суперечить книзі Аллаха, немає необхідності їх зберігати. Дійте, виходячи з цього, і знищіть їх».<ref>[http://books.google.com/books?id=qepmsXSNHtsC&lpg=PA107&ots=60IIX9L7Tp&hl=de&pg=PA107#v=onepage&q&f=false bibliotheka]. In: Ernst Lautenbach: Latein-Deutsch. Zitaten-Lexikon. Lit, Münster 2002, ISBN 3-8258-5652-6, S. 107.</ref> Тільки твори [[Арістотель|Арістотеля]] вціліли.

{{Link FA|eo}}

{{Link FA|nl}}