Ефект Мейснера: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
зображення |
доповнення |
||
Рядок 3:
'''Ефект Мейснера''' - це явище швидкого затухання [[магнітне поле|магнітного поля]] в [[надпровідність|надпровіднику]].
Надпровідник є ідеальним [[діамагнетик]]ом. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні [[електричний струм|струми]], які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите<ref>W. Meissner and R. Ochsenfeld, Naturwissenschaften 21, 787 (1933)</ref> в [[1933]] році [[Вальтер Мейснер|Вальтером Мейснером]] та [[Роберт Охзенфельд|Робертом Охзенфельдом]] отримало назву ефекта Мейснера.
Ефект Мейснера руйнується в сильних магнітних полях. В залежності від типу надпровідника надпровідний стан при цьому або зникає повністю (т. зв. надпровідники першого роду), або ж надпровідник розбивається на нормальні й надпровідні області (надпровідники другого роду).
Пояснення ефекту Мейснера було наведено в [[теорія Лондонів|теорії Лондонів]] ([[1935]] рік) - першій теорії надпровіндності, яка була повністю феноменологічною.
Ефектом Мейснера пояснюється [[левітація]] надпровідника над сильним магнітом (або магніта над надпровідником).
== Посилання ==
<references/>
:2. M. Tinkham, “Introduction to Superconductivity”, 2nd Ed., Dover Books on Physics (2004). ISBN 0-486-43503-2.
{{Physics-stub}}
| |||