Перша гугенотська війна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 21:
== Підгрунтя ==
Після вступу на трон [[Генріх II Валуа|Генріха ІІ]], прибічники вчення [[Кальві]]а, називані гугенотами, почали терпіти переслідуванн. Катерина Медічі, регентша і опікунка малолітнього [[Карл IX Валуа|Карла IX]], який зайняв трон по передчасній смерті старшого брата [[Франциск II Валуа| Франциску ІІ]] (1559-1560), хотіла забезпечити Франції мирне співіснування кальвінізму і католицизму. Мати дружини Франциска [[Марія Стюарт| Марії Стюарт]] була з роду [[Ґізи| Гізів]], тому Франциск ІІ був під великим впливом графа [[Франсуа де Гіз]]а і, взагалі цей рід мав домінуюче становище у французькій політиці. Тому Катерина Медічі мала на меті також обмежити політичний вплив Гізів. З цієї причини 1561 р. відбулася релігійна дискусія між католиками і гугенотами в [[Пуассі]], яка не привели до бажаної королеви-матері угоди. Тому Катерина звернулася - хоча сама католичка - до гугенотів. Вона доручила помірному канцлерові Мишелю де л’Опиталь скласти проект закону, який би забезпечував релігійну свободу гугенотам поза укріпленими містам. 17-го січня 1562 закон, відомий як [[Сен-Жерменский едикт]] вступив у силу.
== Перебіг подій ==
[[Файл:France map with Loire highlighted.jpg|ліворуч|310px|На мапі Франції окремо виділена річка Луара]]
1 березня 1562 р. князь Франсуа Гіз, подорожуючи по своїх маєтках, затримався у [[Вассі (Верхня Марна)]] з наміром вляти участь у [[Меса (богослужіння)| месі]]. В певній хвилі довідалися, що велика кількість гугенотів зібралася у стодолі, яка була їхньою церквою. Кілька членів світи князя спробувало дістатися до середини, але їх було витурено. Вчинилося збурення, полетіли каміння, один я яких втафив у князя. Розлічений, він наказав своїм людям відкрти по гугенотах вогонь. в Результаті стрілянини загинуло понад 80 (за іншими даними тільки 23) неозброєних гугенотів обох статех, а сотні були ранені. Інцидент, відомий як "Масакра у Вассі", став безщпосередньою причиною релігійних воєн у Франції, які мали тривати з перервами понадсто років.
Рядок 33 ⟶ 31:
Під Орлеаном замаховець вбив княля де Гза, а раніше під час облоги [[Руан]]у, загинув [[Антуан де Бурбон]]. Таким чином майже цілком було усунуте перше покоління антиповстанського проводу. Гугенотський край на півдні майже не заторкнув вогонь війни, але королівська скарбниця світилася пусткою. Корона стала на програшній позиції, тому Катерина вирішила піти на замирення. Наступив обмін шляхетними полоненими з обох сторін, а в березні 1563 р. був виданий [[Амбуаз| Амбуазький]] едикт, який гарантував протестантам обмежену свободу віросповідання. Документ дозволяв тільки одне набоженство поза мурами визначеного міста в кожним з [[Бейлівік|бейлівіків]] Франції, хоча шляхта гугенотська могла віддаватись релігійній практиці на теренах власниї маєтностей без обмежень. Таке залагодження справи не задовільнилу жодну зі сторін, спричиняючи пізніше зростання невдоволення і напруги.
[[de:Erster Hugenottenkrieg]]
| |||