[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bohdan09 (обговорення | внесок)
м Додано поняття маріналізації в психології з книги Льовочкіна А.М., посилання на книгу внизу додано.
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Вилучено матеріал з порушенням ВП:АП
Рядок 16:
# ''розм.'' Представник специфічних субкультур, політичних течій, релігій тощо.
 
== У психології ==
Поняття маргінальності вживається досить часто в значенні пограничності, перехідності, невизначеності.
 
Так, у багатьох дослідженнях з етнопсихології йдеться про етнічних маргіналів — людей, які не мають чітких етнокультурних орієнтацій, не можуть з упевненістю заявити свою причетність до того чи іншого етносу, до тієї або іншої культури. Гіперболізуючи свою позицію, вони іноді називають себе “громадянами світу”. Таке явище, як маргіналізація, стає можливим, по-перше, через міжетнічні шлюби, а по-друге, через міграцію населення.
 
Цікаво зазначити, що діти, які народились від міжетнічних шлюбів, все ж таки не мають великих складностей у визначенні своєї етнічної належності. Складнішим і поширенішим явищем є так звана культурна маргінальність.
 
Мільйони людей, які проживають за межами території проживання свого етносу, стають причетними до культури іншого етносу. Представники малочисельних народів живуть на рубежі культур, одна з яких є, як правило, вищою за показниками рівня соціально-економічного розвитку або за престижністю. Ця культурна “граничність” призводить до відсікання людини від її етнічних коренів і розмивання національного “я” або національної самосвідомості. Світогляд і ціннісно-духовні орієнтації особистості залишаються поза певної системи цінностей народу, його культури та психології.
 
Наслідок такої ситуації — відмова від національно-культурних цінностей, втрата усвідомлення етнічної ідентичності, невизначеність поведінки та посилення маргіналізації.
 
Велика загроза маргіналізації різних етносів (у тому числі й українському) була за радянських часів, коли тоталітарний режим намагався сформувати “єдину націю — радянський народ”. Тепер ми переживаємо зворотні процеси — відродження націй та етносів. Отже, сьогодні правильний підхід до розв’язання національного питання буде сприяти не тільки національній консолідації, а й взагалі національному відродженню народів України [3].
== Див. також ==
* [[Покидьок]]