Битва на Косовому полі (1389): відмінності між версіями

'''Битва на Косовому полі''' ({{lang-sr|Бој на Косову чи Косовска битка}}; {{lang-tr|Kosova Meydan Muharebesi}}) — битва між середньовічною Сербією та [[Османська імперія|Османською імперією]]. Відбулася [[15 червня]] [[1389]] року на день св. Вітта (сербською Видовдан). Косівська битва є важливою складовою національної історії сербів, їх спадку та міфології.

Військо сербів очолював князь Лазар Хребелянович. Припускається, що він зібрав свої полки біля Нішу (Niš), можливо на правому березі Південної Морави (Južna Morava). Османське військо очолював султан [[Мурад I]] (та його син [[Баязид I Блискавичний|Баязид І]]). Спершу військо Мурада рухалось в напрямку до Велбужда (Velbužd), а потім змінило напрямок через Прокуплє до Косово. Князь Лазар обрав Косівське поле для проведення битви, яке було оптимальним місцем для перехоплення турецького війська.

Не можна впевнено сказати якими були чисельності армій, тим паче, що пізніші джерела прагнули перебільшити їх розміри, навіть до сотень тисяч.<ref name=VE0>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 660 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>

Армія Мурада мала чисельність близько 27.000-40.000<ref name=Sedlar>{{cite book | last = Sedlar | first = Jean W. | title = East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500 | publisher = University of Washington Press | pages=244 | quote = Nearly the entire Christian fighting force (between 12,000 and 20,000 men) had been present at Kosovo, while the Ottomans (with 27,000 to 30,000 on the battlefield) retained numerous reserves in Anatolia.}}</ref><ref name=Cox>{{cite book | last = Cox | first = John K. | title = The History of Serbia | publisher = Greenwood Press | pages=30 | quote = The Ottoman army probably numbered between 30,000 and 40,000. They faced something like 15,000 to 25,000 Eastern Orthodox soldiers.}}</ref><ref name=Cowley>{{cite book | last = Cowley | first = Robert | coauthor = Geoffrey Parker | title = The Reader's Companion to Military History | publisher = Houghton Mifflin Books | pages=249 | quote=On June 28, 1389, an Ottoman army of between thirty thousand and forty thousand under the command of Sultan Murad I defeated an army of Balkan allies numbering twenty-five thousand to thirty thousand under the command of Prince Lazar of Serbia at Kosovo Polje (Blackbird's Field) in the central Balkans.}}</ref><ref name=VE9-0>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 659-660 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>. Якщо припустити, що їх було близько 40.000, то серед них було 2.000-5.000 яничарів<ref>Hans-Henning Kortüm, ''Transcultural Wars from the Middle Ages to the 21st Century'', Akademie Verlag, 231. «But having been established under Murad I (1362–1389), essentially as a bodyguard, the Janissaries cannot have been present in large numbers at Nicopolis (there were no more than 2,000 at Kosovo in 1389).»</ref>, 6000 [[Сипахи|сипахів]], 20 тис. [[азапи|азапів]] та [[акинджи|акинджів]] а також 8 тис. васалів<ref name=VE9>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 659 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>. Військо Лазара могло мати чисельність між 12 тис. та 30 тис.<ref name=Sedlar/><ref name=Cox/><ref name=Cowley/><ref name=VE9-0/>. Можна припустити, що їх було близько 25&nbsp;тис., з яких 15 тис. були під безпосереднім командуванням Лазара, 5 тис. знаходилося під проводом косівського жупана Вука Вранковіча (Vuk Branković) та стільки ж під проводом боснійського воєводи Влатко Вуковича<ref name=VE9-0/>. Кілька тисяч війська було кіннотою, але, мабуть, кілька сотень з них мали важкі обладунки<ref name=VE0/>.

Обидві армії зустрілися на Косовому полі. Османська армія під проводом Мурада з його сином Баязидом праворуч, та його сином Якубом ліворуч. Близько 1.000 лучників були на обох крилах османського війська, за ними були азапи та акинджи, а всередині були яничари, за якими з кінною охороною знаходився сам Мурад, обоз з охороною був позаду<ref name=VE0/>.

Сербська армія мала в центрі князя Лазара, Вука праворуч, та Влатко&nbsp;— ліворуч. Попереду сербської армії знаходилася важка кіннота, та кавалерія лучників на флангах. Позаду стояла піхота. Незважаючи на паралельне розташування обох супротивників, воно не було симетричним, оскільки сербський центр переважав османський<ref name=VE0/>.

Війська розташувалися таким чином. Султан Мурад очолив центр свого війська, [[фланг]]ами командували його сини Баязид I (правий) і Якуб (лівий). Перед основними силами османського війська в лінію вишикувалися близько 1000 [[Лук (зброя)|лучників]] , позаду розташовувалися [[азапи]] і [[акинджи]] , а в центрі турецького побудови - [[яничари]] . Там же знаходився Мурад зі своєю охороною. Невеликий загін був виділений для прикриття [[обоз]]у <ref>{{книга .

Відповідно до турецьких історичних хронік, султана Мурада І вбив [[Мілош Обіліч]] (Miloš Obilić), котрий прикинувся мертвим і вбив Мурада, який блукав полем після битви. Проте в сербських історичних літописах Мілош Обіліч убиває Мурада під час бою в таборі турків, коли він прикинувся дезертиром. Очевидно, що султанська варта одразу вбила Мілоша після такого вчинку.

Однак, за ранішим джерелом (лист [[Флорентійська республіка|Флорентійського]] сенату боснійському королю [[Твртко I]] від [[20 жовтня]] [[1389]]), під час бою дванадцять невідомих лицарів прорвались до палатки Мурада та вбили султана<ref>Wayne S. Vuchinich & Thomas A. Emmert, Kosovo: Legacy of a Medieval Battle, University of Minnesota. 1991.</ref>.

* [http://www.deremilitari.org/resources/articles/emmert.htm Thomas A. Emmert. The Battle of Kosovo: Early Reports of Victory and Defeat (from ''Kosovo: Legacy of a Medieval BattleBattl'')] {{ref-en}}

* [http://www.kosovo.net/kosbitka.html Mark Gottfried. The events Surrounding the Battle of Kosovo 1389 and its cultural effect on the Serbian peoplepeop] {{ref-enreflist|2}}