Битва на Косовому полі (1389): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 21:
[[Файл:Central balkans 1373 1395 sr.png|left|thumb|Територія сербських князівств в період з 1375 по 1395 рік|230px]]
 
'''Битва на Косовому полі''' ({{lang-sr|Бој на Косову чи Косовска битка}}; {{lang-tr|Kosova Meydan Muharebesi}}) — битва між середньовічною Сербією та [[Османська імперія|Османською імперією]]. Відбулася [[15 червня]] [[1389]] року на день св. Вітта (сербською Видовдан). Косівська битва є важливою складовою національної історії сербів, їх спадку та міфології.
 
 
Рядок 30:
 
[[Файл:SamodrezaCrkvaKosovo.JPG|left|thumb|Церква [[Самодреж]]а, в якій перед битвою причастилося сербське військо]]
Військо сербів очолював князь Лазар Хребелянович. Припускається, що він зібрав свої полки біля Нішу (Niš), можливо на правому березі Південної Морави (Južna Morava). Османське військо очолював султан [[Мурад I]] (та його син [[Баязид I Блискавичний|Баязид І]]). Спершу військо Мурада рухалось в напрямку до Велбужда (Velbužd), а потім змінило напрямок через Прокуплє до Косово. Князь Лазар обрав Косівське поле для проведення битви, яке було оптимальним місцем для перехоплення турецького війська.
Не можна впевнено сказати якими були чисельності армій, тим паче, що пізніші джерела прагнули перебільшити їх розміри, навіть до сотень тисяч.<ref name=VE0>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 660 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>
 
 
=== Склад армії ===
Армія Мурада мала чисельність близько 27.000-40.000<ref name=Sedlar>{{cite book | last = Sedlar | first = Jean W. | title = East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500 | publisher = University of Washington Press | pages=244 | quote = Nearly the entire Christian fighting force (between 12,000 and 20,000 men) had been present at Kosovo, while the Ottomans (with 27,000 to 30,000 on the battlefield) retained numerous reserves in Anatolia.}}</ref><ref name=Cox>{{cite book | last = Cox | first = John K. | title = The History of Serbia | publisher = Greenwood Press | pages=30 | quote = The Ottoman army probably numbered between 30,000 and 40,000. They faced something like 15,000 to 25,000 Eastern Orthodox soldiers.}}</ref><ref name=Cowley>{{cite book | last = Cowley | first = Robert | coauthor = Geoffrey Parker | title = The Reader's Companion to Military History | publisher = Houghton Mifflin Books | pages=249 | quote=On June 28, 1389, an Ottoman army of between thirty thousand and forty thousand under the command of Sultan Murad I defeated an army of Balkan allies numbering twenty-five thousand to thirty thousand under the command of Prince Lazar of Serbia at Kosovo Polje (Blackbird's Field) in the central Balkans.}}</ref><ref name=VE9-0>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 659-660 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>. Якщо припустити, що їх було близько 40.000, то серед них було 2.000-5.000 яничарів<ref>Hans-Henning Kortüm, ''Transcultural Wars from the Middle Ages to the 21st Century'', Akademie Verlag, 231. «But having been established under Murad I (1362–1389), essentially as a bodyguard, the Janissaries cannot have been present in large numbers at Nicopolis (there were no more than 2,000 at Kosovo in 1389).»</ref>, 6000 [[Сипахи|сипахів]], 20 тис. [[азапи|азапів]] та [[акинджи|акинджів]] а також 8 тис. васалів<ref name=VE9>{{cite book | title = [[Vojna Enciklopedija]] | publisher = Vojnoizdavacki zavod | location = Belgrade | year = 1972 | language = Serbo-Croatian | pages = 659 | chapter = Kosovska bitka}}</ref>. Військо Лазара могло мати чисельність між 12 тис. та 30 тис.<ref name=Sedlar/><ref name=Cox/><ref name=Cowley/><ref name=VE9-0/>. Можна припустити, що їх було близько 25&nbsp;тис., з яких 15 тис. були під безпосереднім командуванням Лазара, 5 тис. знаходилося під проводом косівського жупана Вука Вранковіча (Vuk Branković) та стільки ж під проводом боснійського воєводи Влатко Вуковича<ref name=VE9-0/>. Кілька тисяч війська було кіннотою, але, мабуть, кілька сотень з них мали важкі обладунки<ref name=VE0/>.
 
Обидві армії зустрілися на Косовому полі. Османська армія під проводом Мурада з його сином Баязидом праворуч, та його сином Якубом ліворуч. Близько 1.000 лучників були на обох крилах османського війська, за ними були азапи та акинджи, а всередині були яничари, за якими з кінною охороною знаходився сам Мурад, обоз з охороною був позаду<ref name=VE0/>.
 
Сербська армія мала в центрі князя Лазара, Вука праворуч, та Влатко&nbsp;— ліворуч. Попереду сербської армії знаходилася важка кіннота, та кавалерія лучників на флангах. Позаду стояла піхота. Незважаючи на паралельне розташування обох супротивників, воно не було симетричним, оскільки сербський центр переважав османський<ref name=VE0/>.
 
{{Історія Сербії}}
Рядок 46:
[[Файл:Kosovo Field.svg|left|thumb|250px|Косове поле та вірогідне розташування військ]]
Битва відбулася [[15 червня]] [[1389 рік|1389 року]] поблизу сучасного міста [[Пріштіна]] в [[Косово і Метохія|Косові]] .
Війська розташувалися таким чином. Султан Мурад очолив центр свого війська, [[фланг]]ами командували його сини Баязид I (правий) і Якуб (лівий). Перед основними силами османського війська в лінію вишикувалися близько 1000 [[Лук (зброя)|лучників]] , позаду розташовувалися [[азапи]] і [[акинджи]] , а в центрі турецького побудови - [[яничари]] . Там же знаходився Мурад зі своєю охороною. Невеликий загін був виділений для прикриття [[обоз]]у <ref>{{книга .
Центром сербської армії командував сам князь Лазар, Вук Бранкович командував правим флангом, Влатко Вукович - лівим. По всьому фронту сербської армії розташувалася важка кіннота , на флангах - кінні лучники . За ними розташовувалися загони піхоти<ref>{{книга
|автор =
Сербські і турецькі джерела дають суперечливі дані про хід бою, тому реконструкція бою представляє труднощі для істориків. Битва почалася з обстрілу турецькими лучниками сербських позицій і атаки сербської важкої кінноти, [[Клин (лад)|клином]] врізалися в турецькі позиції<ref>{{книга.
|заголовок = Vojna Enciklopedija
Кавалерія прорвала ліве крило турків, проте не мала успіху в центрі та на правому крилі<ref name=VE0/>.
|посилання =
|відповідальний =
|місто = Beograd
|видавництво = Vojnoizdavacki zavod
|рік = 1972
|том =
|сторінка =
|сторінки = 660
|isbn =
}}</ref>.
Центром сербської армії командував сам князь Лазар, Вук Бранкович командував правим флангом, Влатко Вукович - лівим. По всьому фронту сербської армії розташувалася важка кіннота , на флангах - кінні лучники . За ними розташовувалися загони піхоти<ref>{{книга
|автор =
|заголовок = Vojna Enciklopedija
|посилання =
|відповідальний =
|місто = Beograd
|видавництво = Vojnoizdavacki zavod
|рік = 1972
|том =
|сторінка =
|сторінки = 660
|isbn =
}}</ref>.
Сербські і турецькі джерела дають суперечливі дані про хід бою, тому реконструкція бою представляє труднощі для істориків. Битва почалася з обстрілу турецькими лучниками сербських позицій і атаки сербської важкої кінноти, [[Клин (лад)|клином]] врізалися в турецькі позиції<ref>{{книга
|автор =
|заголовок = Vojna Enciklopedija
|посилання =
|відповідальний =
|місто = Beograd
|видавництво = Vojnoizdavacki zavod
|рік = 1972
|том =
|сторінка =
|сторінки = 660
|isbn =
}}</ref>.
Кавалерія прорвала ліве крило турків, проте не мала успіху в центрі та на правому крилі<ref name=VE0/>.
[[Файл:Battle of Kosovo plan.png|left|thumb|Хід битви]]
[[Файл:Battle of Kosovo 1389.PNG|left|thumb|250px|Битва на Косовому полі 1389, Російська мініатюра шістнадцятого століття]]
Після першої атаки серби мали певну перевагу, оскільки істотно зруйнували крило турків під командуванням Якуба Джелеба (Yakub Celeb). Коли атака сербів зупинилася, [[легка кіннота]] та [[легка піхота]] турків контратакувала сербів, яким важкі обладунки стали завадою. В центрі сербські воїни під проводом Владко Вуковіча відбили атаку кінноти османів, проте ця контратака змусила важку сербську кінноту відступити. Під час цієї битви Баязид І, котрий став потім султаном, за швидку контратаку отримав прізвисько «Блискавичний».
[[Вук Бранкович]], прагнучи врятувати залишки військ, залишив поле битви. Пізніше народний поголос звинуватила його в [[зрада|зраді]] . Слідом за ним з поля бою пішли і залишки загонів [[Влатко Вукович]]а і князя Лазаря. Сам Лазар поранений потрапив у [[полон]] в ході бою і був [[страта|страчений]] в той же день<ref>{{книга
|автор = Чіркович Сіма.
|заголовок = Історія сербів
|посилання =
|відповідальний =
|місто = М.
|видавництво = Весь світ
|рік = 2009
|том =
|сторінка =
|сторінки = 448
|isbn = 978-5-7777-0431-3
}}</ref>.
 
Баязид I (правий) і Якуб (лівий). Перед основними силами османського війська в лінію вишикувалися близько 1000 [[Лук (зброя)|лучників]] , позаду розташовувалися [[азапи]] і [[акинджи]] , а в центрі турецького побудови - [[яничари]] . Там же знаходився Мурад зі своєю охороною. Невеликий загін був виділений для прикриття [[обоз]]у .
Центром сербської армії командував сам князь Лазар, Вук Бранкович командував правим флангом, Влатко Вукович - лівим. По всьому фронту сербської армії розташувалася важка кіннота , на флангах - кінні лучники . За ними розташовувалися загони піхоти
Сербські і турецькі джерела дають суперечливі дані про хід бою, тому реконструкція бою представляє труднощі для істориків. Битва почалася з обстрілу турецькими лучниками сербських позицій і атаки сербської важкої кінноти, [[Клин (лад)|клином]] врізалися в турецькі позиції.
Кавалерія прорвала ліве крило турків, проте не мала успіху в центрі та на правому крилі.
[[Файл:Battle_of_Kosovo_plan.png|left|thumb|
Хід битви
]]
== Смерть Мурада ==
[[Файл:Milos Obilic.jpg|180px|left|thumb|Картина Олександра Добрича «Мілош Обіліч»]]
Відповідно до турецьких історичних хронік, султана Мурада І вбив [[Мілош Обіліч]] (Miloš Obilić), котрий прикинувся мертвим і вбив Мурада, який блукав полем після битви. Проте в сербських історичних літописах Мілош Обіліч убиває Мурада під час бою в таборі турків, коли він прикинувся дезертиром. Очевидно, що султанська варта одразу вбила Мілоша після такого вчинку.
 
Однак, за ранішим джерелом (лист [[Флорентійська республіка|Флорентійського]] сенату боснійському королю [[Твртко I]] від [[20 жовтня]] [[1389]]), під час бою дванадцять невідомих лицарів прорвались до палатки Мурада та вбили султана<ref>Wayne S. Vuchinich & Thomas A. Emmert, Kosovo: Legacy of a Medieval Battle, University of Minnesota. 1991.</ref>.
 
Мурад був єдиним султаном Османської імперії, що загинув під час бою. Баязида, сина Мурада, було одразу проінформовано про смерть батька, і, оскільки битва продовжувалася, то він послав за своїм братом Якубом. Коли Якуб прибув у табір Баязида, то його задушили, після чого Баязид успадкував султанський трон.
Рядок 121 ⟶ 78:
 
== Посилання ==
* [http://www.deremilitari.org/resources/articles/emmert.htm Thomas A. Emmert. The Battle of Kosovo: Early Reports of Victory and Defeat (from ''Kosovo: Legacy of a Medieval BattleBattl'')] {{ref-en}}
* [http://www.kosovo.net/kosbitka.html Mark Gottfried. The events Surrounding the Battle of Kosovo 1389 and its cultural effect on the Serbian peoplepeop] {{ref-enreflist|2}}
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
{{Вікіфікувати|дата=Квітень 2008}}