Козельники: відмінності між версіями

До східної частини громади Козельники, належало урочище Дубина, між нинішніми [[Вулиця Зелена (Львів)|вул. Зеленою]] та [[Вулиця Пасічна (Львів)|Пасічною]], яке було власністю ордену Францисканців. У 1930-х ченці продали частину своїх земель й збудували монастирський комплекс, який за радянських часів увійшов до складу споруд на території заводу фрезерних верстатів (вул. Зелена, 149). В 1937–1939 рр. при монастирі збудували, за проектом архітекторів [[Стефан Порембович|Стефана Порембовича]] та Романа Христовського, у стилі функціоналізму костел Христа Короля (Царя), який був посвячений римо-католицьким архієпископом [[Болеслав Твардовський|Болеславом Твардовським]] у 1942 році. У 1946 р. храм закрили і використовували як склад, а згодом перебудували під адміністративне приміщення. Про колишнє культове призначення будинку свідчать залишки дзвіниці над правою частиною фасаду.

За радянських часів на території Козельник збудували кілька великих промислових підприємств (ВО «Полярон», завод фрезерних верстатів, завод «Електропобутприлад», Меблевий комбінат, хімічний завод, домобудівний комбінат) та складських комплексів і баз. А південна частина колишньої приміської громади стала у 1980-х рр. частиною Сихівського житлового масиву.

 

{{Lviv-stub}}