Калина звичайна: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 37:
Розмножують її зеленими і здеревілими [[Живець (садівництво)|живцями]], відводками, [[насіння]]м<ref name="Попович">Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев : Урожай, 1985. — 664& с., ил. Тираж 120 000 экз.</ref>.
==
[[Файл:Viburnum opulus kz distr.jpg|міні|ліворуч|200пкс|
Калина має євросибірський ареал зростання. У дикому стані росте в центральній і південній [[Європа|Європі]], в [[Мала Азія|Малій Азії]], у [[Північна Африка|Північній Африці]], в європейській частині [[Росія|Росії]]. На півночі і заході Росії зустрічається рідше. Зустрічається у Західному і середньому [[Сибір]]у, а також у східних і північних областях [[Казахстан]]у.
Рядок 54:
У корі знаходяться вітаміни, і пектин. У країнах Кавказу може використовуватися деревина для виготовлення чарівних паличок. В Україні культивується популярний вид калини гордовини: ''Viburnum lantana'' 'Variegatum'.
== «Червона калина» в українській культурі ==
== Хімічний склад ==▼
[[Файл:Coin of Ukraine Kalina R.jpg|thumb|ліворуч|250px|[[Калина червона (золота монета)|Пам'ятна монета НБУ присвячена калині]]]]
Калина звичайна — дуже популярна в народі, оспівана в народних піснях рослина.
Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням [[Всесвіт]]у, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця — «Коло».<ref>http://vyshyvanka.blox.ua/2008/06/Znaki-starodavnih-vishivanok.html «Знаки стародавніх вишиванок»] </ref> Іноді її вважають [[Народні символи України|символом України]].<ref name="Bozhok">Божок, О. П. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_4/10_Bozok_16_4.pdf 'Дерева, оспівані народом'], ''Символ дерева у світовій культурі та художній творчості'', [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України] — Львів: [[Національний лісотехнічний університет України|НЛТУ України]]. — 2006. — Вип.16.4. — 284 с.</ref> Її значна поширеність на теренах України, пов'язаність із родинно-побутовими, календарними обрядами (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та ін.) зумовили перехід із світу номінативної одиниці у світ художнього образу. Найбільше цей давній [[фольклор]]ний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв'язку ''калина — дівчина (мати)'', ''калина — Україна'', ''калина — кров''. Домінує загальнопоширена спорідненість «калина — дівчина». Цю стійку асоціацію розглядали видатні фольклористи [[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]], [[Веселовський Олександр Миколайович|О. Веселовський]], [[Потебня Олександр Опанасович|Олександр Потебня]].
<ref name="Kuzmenko">Кузьменко, О. М. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_4/87_kuzmenko_16_4.pdf 'Дерева, оспівані народом'], ''Символіка калини в українських піснях національно-визвольних змагань XX ст.'', [http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ Науковий вісник НЛТУ України] — Львів: [[Національний лісотехнічний університет України|НЛТУ України]]. — 2006. — Вип.16.4. — 284 с.</ref>
Багато народних легенд та казок складено про калину. Серед них такі відомі як «Калинова сопілка», «Калиновий міст», «Про Калинку і Килимку».
Також калина вважалась «весільним деревом» і була обов'язковою учасницею весільного обряду. Гілками калини прикрашали столи, весільні [[Коровай|короваї]], дівочі вінки й гостинці.
Другий вид символічної спорідненості ''калина — Україна'' притаманний найбільше [[Українські січові стрільці|стрілецьким]] і повстанським пісням. Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Для українців, що відстоювали загальнонаціональні інтереси, вели непримиренну боротьбу з поневолювачами українського народу, девізом стало варіанти пісні [[Чарнецький Степан Миколайович|С. Чарнецького]], [[Трух Григорій Андрій|Г. Труха]] «[[Ой у лузі червона калина]]»:<ref name="Kuzmenko"/>
[[Файл:Viburnum opulus C.jpg|thumb|350px|Плоди калини]]
{{text|
: ''…А ми тую червону калину підіймемо,''
: ''А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо…''}}
Завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, калина в українців стала символом пролитої [[Козаки|козацької]] крові. Ця архаїчна значущість слів ''калина — кров'' за традицією зберігається і у піснях воєнної тематики нового часу:
{{text|
: ''У діброві при долині вітер повіває,''
: ''Там над стрільчиком калина слізоньки ковтає.''
: ''Ой червоні тії сльози з стрілецької рани,''
: ''Впав бідненький при долині, більше вже не стане''}}
Подібно, «калина на могилі» має стійке символічне значення: тужлива пам'ять за померлим на чужині молодим козаком чи хлопцем, сином, братом:<ref name="Kuzmenko"/>
{{text|
: ''А на тій могилі червона калина,''
: ''За стрільцем ридає молода дівчина.''}}
'''Кора'''
Рядок 62 ⟶ 94:
[[Плід|Плоди]] калини містять [[цукри]] 5-6 % (за іншими даними — [[інвертний цукор]] близько 32%<ref name=" Товстуха "></ref>), [[білки]] (0,37 %), ізовалеріанову й [[оцтова кислота|оцтову кислоти]] (2,56 %), [[Дубильні речовини|дубильні]] і фарбувальні речовини, [[вітамін С]], [[флавоноїди]] ([[астрагалін]], [[кверцетин]], [[кемпферол]], [[пеонозид]] та інші), біфлавоноїд [[аментофлавон]]. <br />
[[Пектинові речовини]] представлені, переважно, [[протопектин]]ом.<ref name="Петрова">Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. – К.: Вища школа, 1986. — 287 с.</ref> [[Органічні кислоти]] у стиглих плодах калини звичайної представлені, в основному, яблучною, лимонною, мурашиною, каприловою, валеріаною, ізовалеріановою і хлорогеновою, є також сліди хінної, кофейної і оцтової кислот, що становлять до 3%<ref name="Смирнова">
Здатність накопичувати аскорбінову кислоту до певного рівня є генетично зумовленою видовою ознакою. В.П. Петрова (1986) вважає, що окультурення дикорослих особин сприяє формуванню крупноплідності, але вміст аскорбінової кислоти
при цьому знижується<ref name="Петрова"
[[Амінокислоти|Амінокислотний]] склад плодів калини звичайної дуже мало вивчений. Тільки за останні роки В.Д. Іванов зі співавторами (1985) та Д. К. Шапіро, І. Р. Кісілевський зі співавторами (1992) встановили наявність у плодах калини звичайної 13 вільних амінокислот, серед яких переважає [[серин]], [[глютамінова кислота]], [[аланін]] (відповідно 14,9:21,8:37,2 мг/100 г).<ref name="Иванов">Иванов В.Д., Ладыгина Е.Я. Химический состав плодов различных видов калины// Фармация. – 1983, №1. – С. 65-70.</ref><ref>Шапиро Д.К., Кисилевский И.Р. и др. Биохимический состав плодов форм калины обыкновенной, произрастающих в Полесье и Лесостепи Украины// Раст. рес-сы. – 1992, вып. 2. – С. 54-63.</ref> [[Аргінін]], [[аспарагінова кислота]], [[гліцин]], [[гістидин]], [[ізолейцин]], [[лейцин]], [[лізин]], [[пролін]], [[треонін]] становлять 2,6-8,5 мг/100 г<ref name="Иванов"
У плодах калини звичайної міститься [[тирозин]], який в організмі людини є попередником [[гормон]]ів [[адреналін]]у, [[норадреналін]]у, [[тироксин]]у, [[трийодтиронін]]у. Калина є акумулятором таких хімічних елементів, як [[калій]], [[залізо]], [[алюміній]], [[цинк]]. Вивчення мінерального складу засвідчило, що плоди характеризуються високим вмістом сполук [[Марганець|марганцю]] – 0,03; [[Мідь|міді]] – 0,40; [[Бром|брому]] – 0,12; [[селен]]у – 9,75; нікелю – 0,23; [[Стронцій|стронцію]] – 0,33; [[Срібло|срібла]] – 0,08; [[йод]]у – 0,09; [[бор]]у – 3,2 мг/г.<ref name="Иванов"></ref><ref name="Петрова"></ref><ref name="Смирнова"></ref>
|