Вікіпедія

Церква Різдва Христового (Київ): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м Виправлення шаблонів координат; косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 9:
|дата_початку_спорудження = [[1809]]
|дата_закінчення_спорудження= [[1814]]
|дата_зруйнування = [[19351936]]
|дата_відбудови = 2002–2005 рр.
|вартість =
Рядок 20:
 
{{Otheruses|Церква Різдва Христового}}
'''Це́рква Різдва́ Христо́вого''' — [[Православ'я|православна]] [[Церква (храм)|церква]] в історичній місцевості [[Поділ]] в [[Київ|Києві]], збудована у 1809–1814 рр. за проектом [[Архітектор|архітектора]] [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]]. Була зруйнована за наказом [[Комунізм|комуністичного]] уряду у [[19351936|19351936 році]]. Церкву було відбудовано на початку {{s|2000-х}} років.
 
== Історія ==
Церква Різдва Христового була збудована на місці старої дерев'яної церкви, яку розібрали у 18071805 році. У 1808 р.-му був розроблений проект архітектора [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]], за яким іу 1809 році почалось будівництво, у 1809 р. таяке тривало до 1814 року-го.
 
На відміну від старої дерев'яної церкви, якащо за планом 1803 року була орієнтована досить точно [[Абсида|абсидою]] на схід, нова церква була поставлена вздовж вулиці своїм бічним фасадом так, що її [[вівтар]] був орієнтований у південно-східному напрямку. Споруда розміщувалась на західному боці головної вулиці [[Поділ|Подолу]], що являла собою початок дороги з [[Поділ|Подолу]] до [[Києво-Печерська лавра|Лаври]] (тепер вулиця Покровська). Значний відрізок її зберігся і нині між [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]] та [[Андріївська вулиця (Київ)|Андріївською вулицею]] (тепер вулиця Покровська). Вулиця проходила нижче церкви, з її східного боку так, що споруда виходила на червону лінію чотириколонним портиком на високому стилобаті зі сходами, як це і передбачалося проектом. [[Портик]] східного [[Фасад|фасаду]], що виходив до гори, занурювався в землю нижче рівня підлоги самої церкви.<ref name="source">[http://www.oldkyiv.org.ua/data/xmas.php?lang=ua Сайт історії Києва&nbsp;— Церква Різдва Христового на Подолі]</ref>
 
[[Подільська пожежа 1811 року|Пожежа на Подолі 1811]] року і його подальше перепланування за проектом [[Гесте Вільям|В.&nbsp;Гесте]] докорінно змінило містобудівельну ситуацію довкола споруди. Головна вулиця [[Поділ|Подолу]] за цим проектом (тепер [[ПетроВулиця КонашевичПетра СагайдачнийСагайдачного (Київ)|вулиця Петра Сагайдачного]]) пройшла з західного боку церкви, перетворивши заглиблений нижче рівня підлоги задній [[фасад]] на головний, а головний, з високим [[Портик|портиком]] на [[Стилобат|стилобаті]] опинився всередині забудови кварталу. До того ж, вулиця пройшла таким чином, що західний [[портик]], [[Колона|колони]] якого виявилися заглибленими в [[ґрунт]], вийшов за її червону лінію. Тепер [[Колона|колони]] опинились на неширокому [[Тротуар|тротуарі]]. Прокладення Володимирського спуску спричинило до ще більшого наростання позначок землі.<ref name="source">[http://www.oldkyiv.org.ua/data/xmas.php?lang=ua Сайт історії Києва — Церква Різдва Христового на Подолі]</ref>
 
== «Шевченківська церква» ==▼
3 трьох ампірних (неокласичних) церков, збудованих [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] на [[Поділ|Подолі]], церква Різдва Христового мала для українців особливе значення.<ref name="source2">[http://www.oldkyiv.kiev.ua/17u_nativity.htm Втрачені пам'ятки Києва: церква Різдва Христового]</ref>Саме в цій церкві 6 та 7 травня 1861 року було встановлено труну з тілом [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], що перевозилась із [[Санкт-Петербург]]а в [[Канів]]. Перед величезним натовпом люду архієпископ П. Лебединців, разом з настоятелем храму Ж. Желтонижським провели службу для великого поета [[Україна|України]]. Після цього, кияни почали називати церкву «Шевченківською».<ref name="source">[http://www.oldkyiv.org.ua/data/xmas.php?lang=ua Сайт історії Києва — Церква Різдва Христового на Подолі]</ref>▼
 
Також [[1884]] року у цій церкві було відспівано автора [[Ще не вмерла Україна|українського гімну]] [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]].▼
 
== Архітектура ==
Рядок 38 ⟶ 33:
Церква Різдва за проектом А.&nbsp;Меленського являла собою в плані восьмигранник, до якого зі східного боку прилягала напівкругла [[абсида]], а з західного&nbsp;— прямокутна в плані [[дзвіниця]]. 3 південного та північного боків будівлю прикрашали чотиририколонні портики іонійського ордеру на високому [[Стилобат|стилобаті]]. Головний об'єм споруди перекривався восьмикутним в плані зімкнутим склепінням, абсида&nbsp;— [[Конха|конхою]]. У центрі склепіння мало восьмикутний отвір, над яким знаходилась невелика восьмикутна баня з вікнами.
 
[[Дзвіниця]]&nbsp;— двохярусна, другий ярус її являв собою [[Ротонда|ротонду]] з восьми колон іонійського ордеру попарно з'єднаних простінками. Дзвіниця завершуєтьсязавершувалася напівсферичним [[Купол|куполом]] з високим [[Шпиль|шпилем]]. Загалом, будівля на час, зафіксований у фотодокументах відповідала проекту.
 
Порівняно з первинним проектом, у реалізованій будівлі було змінено ордер портиків з іонійського на більш скромний дорійський та спрощено деякі елементи декоративного вбрання. Це стало наслідком нестачі коштів у будівників після пожежі 1811 року.
Винятком є зміна ордеру портиків з іонійського на дорійський та спрощення багатьох елементів декоративного вбрання. Наявність достатньої кількості фотографій та інших проектів автора надає можливість досить точного відтворення інших втрачених будівель. Сучасний стан плану міста дозволяє зробити головний [[фасад]] церкви відкритим, лицем до [[Дніпро|Дніпра]], боком до [[Поштова площа (Київ)|Поштової площі]].<ref name="source">[http://www.oldkyiv.org.ua/data/xmas.php?lang=ua Сайт історії Києва — Церква Різдва Христового на Подолі]</ref>
 
Незважаючи на дуже обмежену територію, [[архітектор]] успішно спроектував ефектну конструкцію гарних пропорцій, яка чудово відповідала своєму оточенню. Всередині був золочений дерев'яний [[іконостас]], [[Ікона|ікони]] в срібних рамах і низьке поруччя з жовтої [[Мідь|міді]] перед [[Вівтар|вівтарем]].<ref name="source3">[http://minikiev.kiev.ua/content/view/11/11/ «Київ в мініатюрі»: Храм Різдва Христового на Подолі]</ref>.
 
У 1837–1841 роках коштом церковного старости купця Сергія Терехова було прибудовано теплий північний приділ в ім'я св. Сергія Радонєзького. Це порушило класицистичну симетрію будівлі<ref name="МК">''Кальницький М.'' Зруйновані святині Києва: втрати та відродження.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— С.90, 91.</ref>.
== Знищення церкви 1935 року ==▼
 
▲== «ШевченківськаШевченкова церква» ==
Церкву Різдва Христового, відому серед киян також як Шевченківська церква, було зруйновано [[1935|1935 року]]. За даними [[Повстенко Олекса Іванович|Олекси Повстенка]], Архітектурно-Планувальне управління при Міській Раді мужньо намагалося врятувати цю церкву від знищення. Генеральний план реконструкції [[Київ|Києва]] у варіанті, пропонованому Архітектурно-Планувальним управлінням, мав її в числі тих пам'яток, які пропоновано зберегти. Проте остаточний варіант генерального плану, ухвалений у [[Москва|Москві]], відкинув більшу частину історичних пам'яток, які [[Київ]] пропонував зберегти.▼
▲3 трьох ампірних (неокласичних) церков, збудованих [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] на [[Поділ|Подолі]], церква Різдва Христового мала для українців особливе значення.<ref name="source2">[http://www.oldkyiv.kiev.ua/17u_nativity.htm Втрачені пам'ятки Києва: церква Різдва Христового]</ref>Саме в цій церкві 6 (18) та 7 (19) травня 1861 року було встановлено труну з тілом [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], що перевозилась із [[Санкт-Петербург]]а вдо [[Канів|Канева]]. Перед величезним натовпомскупченням людународу архієпископблагочинний П.церков Лебединців,Подолу разом[[Лебединцев зПетро настоятелемГаврилович|Петро Лебединцев]] та настоятель храму Ж.Йосип ЖелтонижськимЖелтонозький провели службупанахиду дляпо великоговеликому поетапоету [[Україна|України]]. Після цього, кияни почали називати церкву «ШевченківськоюШевченковою».<ref name="source">[http://www.oldkyiv.org.ua/data/xmas.php?lang=ua Сайт історії Києва  — Церква Різдва Христового на Подолі]</ref>.
 
▲Також [[1884]] року у цій церкві було відспівано автора [[Ще не вмерла Україна|українського гімну]] [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]]{{fact}}.
Руйнування церкви було очевидно породжене підготовкою до розбудови [[Поштова площа|Поштової площі]] поруч з річковим портом; ця розбудова була тоді об'єктом дискусії. Генеральний план реконструкції 1935 року передбачав розбудувати й поширити Поштову площу, «цілковито пов'язуючи її» з мережею вулиць [[Поділ|Подолу]] і з проектованим Урядовим центром на Горі. Останніми місяцями 1935 року, в той самий час, як закінчували генеральний план реконструкції Києва, було оголошено обмежений конкурс проектів розбудови річкового вокзалу. До цього конкурсу було запрошено чотири архітектурні бригади з [[Київ|Києва]] та дві&nbsp;— з [[Москва|Москви]]; вони розробили проекти нового вокзалу. Реконструкція Поштової площі ніколи не була здійснена, а річковий вокзал збудовано тільки наприкінці 1950-тих років. [[Повстенко Олекса Іванович|Олекса Повстенко]] занотував, що органи [[Радянська влада|радянської влади]] не дозволили дослідити будівлю церкви Різдва перед її руйнуванням. Як і в усіх інших випадках руйнування церков, спочатку було конфісковано всі цінні речі, [[золото]] й срібні рами з [[іконостас]]у та [[Ікона|ікон]]; різьблений дерев'яний [[іконостас]] спалили, а [[Ікона|ікони]] продали за кордон.<ref name="source3">[http://minikiev.kiev.ua/content/view/11/11/ «Київ в мініатюрі»: Храм Різдва Христового на Подолі]</ref>▼
 
▲== Знищення церкви 19351936 року ==
▲ЦерквуПід Різдвачас Христового,масових відомуруйнувань середхрамів кияну такожрадянські як Шевченківська церквачаси, було зруйновано [[1935|1935 року]]. Заза даними [[Повстенко Олекса Іванович|Олекси Повстенка]], Архітектурно-Планувальне управління при Міській Раді мужньо намагалося врятувати цюШевченкову церкву від знищення. Генеральний план реконструкції [[Київ|Києва]] у варіанті, пропонованому Архітектурно-Планувальним управлінням, мав її в числі тих пам'яток, які пропоновано зберегти. Проте остаточний варіант генерального плану, ухвалений у [[Москва|Москві]], відкинув більшу частину історичних пам'яток, які [[Київ]] пропонував зберегти.
 
▲Руйнування церкви було очевидно породжене підготовкою до розбудови [[Поштова площа|Поштової площі]] поруч з річковим портом; ця розбудова була тоді об'єктом дискусії. Генеральний план реконструкції 1935 року передбачав розбудувати й поширити Поштову площу, «цілковито пов'язуючи її» з мережею вулиць [[Поділ|Подолу]] і з проектованим Урядовим центром на Горі. Останніми місяцями 1935 року, в той самий час, як закінчували генеральний план реконструкції Києва, було оголошено обмежений конкурс проектів розбудови річкового вокзалу. До цього конкурсу було запрошено чотири архітектурні бригади з [[Київ|Києва]] та дві&nbsp;— з [[Москва|Москви]]; вони розробили проекти нового вокзалу. Реконструкція Поштової площі ніколи не була здійснена, а річковий вокзал збудовано тільки наприкінці 1950-тих років. [[Повстенко Олекса Іванович|Олекса Повстенко]] занотував, що органи [[Радянська влада|радянської влади]] не дозволили дослідити будівлю церкви Різдва перед її руйнуванням. Ще на початку 1936 року храмову будівлю тимчасово використовували як гуртожиток, але невдовзі її знесли<ref name="МК"></ref>. Як і в усіх інших випадках руйнування церков, спочатку було конфісковано всі цінні речі, [[золото]] й срібні рами з [[іконостас]]у та [[Ікона|ікон]]; різьблений дерев'яний [[іконостас]] спалили, а [[Ікона|ікони]] продали за кордон.<ref name="source3">[http://minikiev.kiev.ua/content/view/11/11/ «Київ в мініатюрі»: Храм Різдва Христового на Подолі]</ref>
 
== Відбудова за часів незалежності ==
[[Файл:Поштова площа в Києві.jpg|thumb|320px|right|[[Поштова площа]]. Сучасний виглядВигляд храму до сучасної реконструкції Поштової площі.]]
 
Місце церкви Різдва Христового після її знесення тривалий час залишалося незабудованим, його використовували як майданчик із літньою кав'ярнею. На початку 1990-х років тут розбили невеликий сквер, при цьому місце «Шевченкової церкви» було позначене пам'ятним каменем. Потім, у 1997-му, на місці утраченої церкви встановили металеву альтанку, виклавши по бруківці умовний контур храму<ref>''Кальницький М.'' Зруйновані святині Києва: втрати та відродження.&nbsp;— К., 2012.&nbsp;— С.174.</ref>.
 
Зрештою, протягом 2002&nbsp;— 2005 років храм Різдва Христового відбудували як видатну пам'ятку, пов'язану із Тарасом Шевченком. Замовником виступила Київська міська влада на чолі із тодішнім мером столиці [[Омельченко Олександр Олександрович|Олександром Омельченком]]. Для відтворення був обраний вигляд будівлі за первинним проектом А.&nbsp;Меленського, без теплої прибудови.
 
В кінці 1970-тих років розпочато роботу над перетворенням історичного [[Поділ|Подолу]] на туристичний центр столиці України. Наступні планувальні роботи привели до висновку, що профіль обрисів південного кінця Подолу значно виграє, якщо відбудувати наново церкву Різдва, поставлену [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]]. Ніяких певних планів цієї відбудови, розробленої радянським аркітектом В.&nbsp;П.&nbsp;Щевченком, опубліковано не було. Протягом 2002&nbsp;— 2005 року храм Різдва Христового відбудували як видатну пам'ятку, пов'язану із [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]]. Замовником виступила Київська міська влада на чолі із тодішнім мером столиці [[Омельченко Олександр Олександрович|Олександром Омельченком]]. Напередодні [[Різдво Христове|Різдва Христового]] [[2004|2004 року]] на храмі було встановлено хрест, і фактично зовнішні роботи з його відтворення закінченозакінчилися. Столична держадміністрація створила спеціальну комісію для прийняття в експлуатацію відтворену церкву Різдва Христового, що на [[Поштова площа|Поштовій площі]] у [[Подільський район|Подільському районі]]. Групу з шістнадцяти фахівців очолив перший заступник Голови [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]] Іван Фоменко, а ввійшли до неї [[Філарет (патріарх Київський)|патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет]], заступники Голови міськдержадміністрації та начальники різних управлінь і служб.
 
Групу з шістнадцяти фахівців очолив перший заступник Голови [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]] Іван Фоменко, а ввійшли до неї [[Філарет (патріарх Київський)|патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет]], заступники Голови міськдержадміністрації та начальники різних управлінь і служб. У різдвяні дні [[2005|2005 року]] храм було освячено [[Філарет (патріарх Київський)|Святійшим Патріархомпатріархом Філаретом]] у присутності [[Президент України|Президента України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] та [[Київський міський голова|Київського міського голови]] [[Омельченко Олександр Олександрович|Олександра Омельченка]]. Тепер храм діючий. Щодня в ньому звершується молитва. У шевченківські свята відправляється панахида за Великим Кобзарем і поетом [[Українці|українського народу]]. УнікальністюУнікальною самогоособливістю храмовогохрамових [[богослужіння|богослужінь]] є те, що з січня [[2006|2006 року]] при церкві діє також і [[Грузія|грузинська]] православна громада [[Українська православна церква — Київський патріархат|Київського Патріархату]].</div><ref name="source3">[http://minikiev.kiev.ua/content/view/11/11/ «Київ в мініатюрі»: Храм Різдва Христового на Подолі]</ref> На фасаді відновленої будівлі встановлено пам'ятну дошку з зображенням Тараса Шевченка, а всередині експонується посмертна маска Кобзаря.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Різдва_Христового_(Київ)