Перша книга царів: відмінності між версіями

[[Файл:Sheba tint-2.jpg||thumb|300px|«Соломон и цариця Савська», ([[Тінторетто]], бл. 1555, [[Прадо (музей)|Музей Прадо]]]]

 

Перша книга Царів розповідає про царя [[Давид]]а та його сина [[Соломон]]а, який слідом за ним займає трон царя Ізраїля та виступає як мудрий суддя. 40-річне царювання Давида принесло у країну мир і спокій. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»). У той час будується [[Єрусалимський Храм|перший храм]] на [[Храмова гора|горі Моріа]] у Єрусалимі. По смерті Соломона держава розпадається на північне царство — Ізраїль та південне — Юдея. Царі приходять та відходять. На історичну сцену виходять пророки [[Ілля (пророк)|Ілля]] та [[Єлисей]], що намагаються втримати правління і народ у служінні єдиному богу. Перша книга Царів закінчується тим, що Ахасія стає царем Ізраїля, та як і його батько Ахав вже служить [[Ваал]]у, а не [[Ягве]].

* Глави 17-21 — Пророк Ілля над потоком Керіт та його попередження [[Ахав]]у, царю Ізраїля. Облога Самарії арамійцями.

* Глава 22 повідомляє війну проти арамійців, в якій [[Ахав]] і [[Йосафат (цар Юдеї)|Йосафат]], цар Юдеї, об'єднують свої сили. Пророк [[Михей (пророк)|Михей]] пророкував проти царів. Смерть Ахава. [[Ахазія]], син Ахава — цар в Ізраїлі.

 

== Посилання ==