Ультрас: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 14261704 користувача Dzyadyk (обговорення)
Скасування редагування № 14263117 користувача Friend (обговорення)
Рядок 5:
Першими «ультрас» у сучасному розумінні цього слова, тобто вболівальниками, які не сиділи, а стоячи підтримували команду під час футбольних поєдинків та використовували різноманітні засоби, зокрема піротехніку під час [[шоу]] на трибунах, були у 1950-х роках фани хорватського клубу «Хайдук» ([[Спліт]]), який виступав у чемпіонаті тодішньої Югославії<ref>[http://torcida.org/site/utemeljeni-1950-e/ Utemeljeni 1950-e (torcida.org)] {{ref-hr}}</ref>. У 1960-х роках ультрас з'явилися в [[Італія|Італії]]. У 1970-х роках активна підтримка на трибунах під час футбольних матчів почала поширюватися по європейських стадіонах. Фанати брали дещо від «південноамериканського» (співи, клубні прапори та великі банери) та «англійського» способу вболівання (шалики, пісні, поділ на менші вболівальницькі групи та агресивний спосіб уболівання&nbsp;— аж до закликів до насильства та бійок).
 
У 1970-1980-х рр. виникла така проблема як [[футбольнийфутбольне хуліганізмхуліганство]]&nbsp;— явище, яке не має нічого спільного зі справжніми ''ультрас''. Тоді як ультрас намагаються створити гарну підтримку на стадіоні своїми піснями, плакатами і банерами, хулігани сконцентровуються на діях і поза ареною&nbsp;— напади на вболівальників суперника і сутички з поліцією. Безлад неорганізованих англійських фанатів став однією з причин [[Ейзельська трагедія|трагедії на стадіоні «Ейзель»]] у 1985 році, коли загинуло 39 людей, а сотні отримали травми. [[Англія]], [[Німеччина]] та багато інших європейських держав, посиливши безпеку на стадіонах і культуру вболівання, пройшли цей етап ще у 1990-х роках, тоді як, наприклад, у Південно-Східній Європі ([[Сербія]], [[Польща]], [[Росія]], також, частково, [[Італія]]) проблему ще не вирішено.
 
=== Сучасність ===