Кримські готи: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 21:
Наприкінці [[XVIII століття]] низка дослідників виділяли серед кримських татар групи населення, що за фенотипом сильно відрізнялися від інших кримських татар, греків і тюрків (світла шкіра і волосся, блакитні очі тощо). Цей фенотип і до цього дня зберігають кримські татари — вихідці з деяких сіл південного берега Криму (Нікіта, Кючюк-Ламбат) і Бахчисарайського району. Деякі дослідники вважають їх нащадками готів, інші пояснюють їх незвичайний фенотип походженням від бранців, захоплених в різних країнах.
Наприкінці [[XIX]] — першої третини [[XX]] століть з'являється низка робіт, в яких описується «готська історіографія» пізнього середньовіччя. Вважаючи повідомлення Бусбека і зустрічі з блакитноокими кримцями достатніми підставами для твердження про існування в Криму готської громади, ці автори (А. Васильєв та ін.) вважали, що християнське населення Криму в середні віки було представлено в основному готами або, принаймні, готи були елітою в цих спільнотах. Ці публікації були використані [[нацизм|німецькими нацистами]] для обґрунтування історичної приналежності [[Крим]]у і [[Причорномор'я]] до «арійської території», нацистське керівництво передбачало створити в Криму німецьку колонію під назвою «''Ґотенланд''» (земля готів). Аналогічні плани мали нацисти й щодо сучасної Запорізької області України та Херсонщини - ці землі вони на своїх мапах називали Gotengau(«Готська область»).
Дискусійним залишається питання про роль готів в [[етногенез]]і [[караїми|караїмів]] і [[кримські татари|кримських татар]].
| |||