Корчацька культура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Корчак''' — археологічна культура [[VI]]-[[VII]] ст., варіант [[Празька культура|празької культури]]. Розповсюджена в північно-західних областях [[Україна|України]] та південних областях [[Білорусь|Білорусі]] (південними притоками [[Прип'ять|Прип'яті]] та від [[Дніпро|Дніпра]] до [[Буг]]а і [[Дністер|Дністра]]). Розкопки розпочаті в [[1920-ті|20-х рр.]] [[XX ст.]] [[Гамченко Сергій|С.С. Гамченко]] у селі [[Корчак (Житомирський район)|Корчак]] під [[Житомир]]ом, в особливу культуру виділена [[Юрій Володимирович Кухаренко|Юрієм Кухаренком]]. Представлена головним чином відкритими поселеннями з прямокутними напівземлянками та пічами-камянками, [[Могильник (поховання)|могильниками]] (грунтові [[трупоспалення]] в урнах та спалення під [[курган]]ами). Характеризується специфічними формами ліпного не[[орнамент]]ованного [[посуд]]у, що є першим етапом розвитку [[слов'яни|слав'янської]] [[кераміка|кераміки]].
 
Характерними для цієї культури були невеликі, неукріплені [[селище|селища]] на [[річка]]х розміром 0,5-1 [[га]] і складались з 20-30 будівель, між селищами білабула незначна відстань від 0,5 до 3км. ВНа Україні було досліджено понад 300 жител цієї культури, переважно вони були квадратними напів[[землянка]]ми, площею 6-20 метрів квадратних, зі стовповою або зрубною конструкцією стін. [[Дах]] двосхилий, обшивався [[солома|соломою]] чи [[очерет]]ом. В усіх житлах були виявлена дерев'яна [[підлога]] з колод. [[Піч|Печі]] в домівках носіїв корчацької культури були, або глинобитні, або кам'яні. Крім жител було виявлено чимало господарських будівель, характерних для цієї культури.
 
Основу господарства носіїв корчацької культури становило орне господарство. Крім цього мешканці поселень вирощували [[велика рогата худоба|велику]] і [[мала рогата худоба|малу рогату худобу]], [[Коза|кіз]], [[Вівця|овець]], [[свиня|свиней]]. Крім цих занять відомим було добування і обробка [[залізо|заліза]], виготовлення [[ювелірні вироби|ювелірних виробів]].
Поховальний обряд цієї культури був досліджений на основі 12 могильників і окремих [[поховання|поховань]], великої різниці між усіма ранньослов'янськими культурами та культурами доби [[середньовіччя]] не спостерігалось. В основному поховання були ґрунтові часом і трапляються й під [[курган]]ні, використовували [[кремація|кремацію]], і вміщували прах в урни або ямки.
 
Існує декілька [[інтерпретація|інтерпретацій]] від якої культури пішла корчацька культура, так наприклад [[Третяков Петро Миколайович|П. М. Третяков]] вважав, що найбільшого впливунайбільше на цю культуру задаливплинули носії [[Київська культура|київської]], [[Пшеворська культура|пшеворської]], [[черняхівська культура|черняхівської]] культур.
 
Складні етнокультурні процеси передували формуванню цієї культури,; у подальшому її старожитності стали заосновою основу в утворенітворення [[Лука-Райковецька культура|Луки-Райковецької культури]] [[VIII]] — [[IX ст.]]
 
== Література ==