Шведський потоп: відмінності між версіями

Майже одразу після [[Переяславська рада|Переяславської Ради]] між Україною та [[Московське царство|Москвою]] почалися тертя та непорозуміння. Спочатку Москва проголосила війну Польщі, з московським військом пішли на [[Білорусь]] [[козаки]] під проводом наказного [[гетьман]]а [[Золотаренко Іван Никифорович|Івана Золотаренка]]. Населення БілорусиБілорусі радо визнавало владу [[гетьман]]а, приймало козацький устрій. Московські [[Воєвода|воєводи]] мали приєднувати білоруські землі до Московщини. Союз України з Москвою викликав союз [[Кримське ханство|Криму]] з Польщею.

Спільні сили [[Татари|татар]] та поляків почали з осениосені [[1654]] року руйнувати [[Поділля]], [[Брацлавщина|Брацлавщину]], заходили до [[Біла Церква|Білої Церкви]], двічі були відбиті від [[Умань|Умані]]. Країна була зруйнована, обернена на пустелю, людність тікала на [[Слобожанщина|Слобожанщину]] (тоді втікачі з [[Герасим Кондратьєв|Герасимом КондратьевимКондратьєвим]] на чолі заснували м. [[Суми]]). В [[Дрижипільська битва|бою на Дрижиполі]] в січні [[1655]] року згинуло багато людей, але він не дав перемоги жодній зі сторін, хоч становище Польщі значно погіршало.