Вікіпедія

Роман Мстиславич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
54 813 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 34:
Роман Мстиславович намагався подолати роздрібненість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу [[майорат]]у. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани.
 
1204 року Папа Римський вислав до Великого князя Київського Романа посольство й запропонував надати йому королівську корону та титул [[Король Русі|Короля Русі]], одначе Роман відмовився й пішов війною на Польщу. Він просив благословення від Володимирівського єпископа на цю війну, проте єпископ не підтримав дії князя.
 
Роман загинув [[19 червня]] [[1205]] року в [[Битва під Завихостом|битві під Завихостом]]. Був тимчасово похований у [[Церква святого Якова (Сандомир)|церкві святого Якова]] на передмісті [[Сандомир]]а. Після його смерті Галицько-Волинське князівство до 1238 року припинило своє існування як єдина держава.
 
Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з'єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси»<ref name="litopys"/>.
 
У Татіщева Роман має таку характеристику:<ref>http://izbornyk.org.ua/litop/lit22.htm («'''Літопис руський''' / Пер. з давньорус. Л.&nbsp;Є.&nbsp;Махновця; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.&nbsp;— К.: Дніпро, 1989.&nbsp;— XVI+591 с.n ISBN 5-308-00052-2</ref> {{цитата|Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами, але п’янимп'яним ніколи не був. Багатьох жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» І збулося останнє»)}}
 
== Примітки ==▼
'''Літопис руський''' / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
{{reflist}}▼
 
ISBN 5-308-00052-2
 
http://izbornyk.org.ua/litop/lit22.htm
 
== Література ==
Рядок 53 ⟶ 50:
* Історія України в особах: IX–XVIII&nbsp;ст. К.:Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
* [http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf «Імена твої, Україно»]&nbsp;— Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007 ст. 21-24
 
▲== Примітки ==
▲{{reflist}}
 
== Посилання ==
Рядок 68 ⟶ 62:
* [http://www.bibliotekar.ru/hmyrov/165.htm Абетково-довідниковий перелік государів російських і знатних осіб крові] {{ref-ru}}
* [http://tyzhden.ua/History/5896 ''Олег Однороженко''. «Добрий порядок» // Український тиждень, 24.12.2010]
* [http://history.spbu.ru/userfiles/2009_14-Majorov.pdf Майоров А. &nbsp;В. &nbsp;Царский титул галицко-волынского князя Романа Мстиславича и его потомков.]//[[Studia Slavica et Balcanica Petropolitana]] №&nbsp;1-2. 2009.
 
{| style="clear:both; background-color: white; border-style: solid; border-color:blue; border-width:2px; vertical-align:top; text-align:center; border-collapse: collapse;width:100%;margin-top:3px;" cellpadding="4" cellspacing"0"
|-
| width="25%" | Попередник<br/>&nbsp;—
| width="10%" |[[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|50px]]
| width="20%" | '''[[Правителі Галицько-Волинського князівства|Правитель Галицько-Волинського князівства]]'''<br/>[[1199]]-[[1205]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Роман_Мстиславич