Вікіпедія

Миколаївський Лебединський жіночий монастир: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Hjvfy (обговорення | внесок)
19 792 редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Монастир
|назва = Свято-Миколаївський Лебединський жіночий монастир (Лебедин)
|оригінальна назва =
|фото = [[File:Вид на Лебединський монастир.jpg
|thumb|Лебединськийширина монастир]] = 270px
|ширина =
|підпис =
|місто =
Рядок 10:
|координати ={{coord|48.575328|N|31.350744|W|display=inline}}
 
|конфесія = [[православ'яУПЦ (МП)]]
|єпархія = [[Українська православнаЧеркаська церкваєпархія КиївськогоУПЦ патріархату(МП)]]
 
|тип монастиря = ж
Рядок 46:
== Історія ==
 
Черниці звернулися до місцевого князя [[Франциск Ксаверій Любомирський|Франциска Ксаверія Любомирського]] з проханням заснувати обитель, придбали у нього за 30 рублів невеличке земельне угіддя і [[24 травня]] [[1779]] 1779рр.
[[18 червня]] [[1779]] року [[18 июня]] [[1779]] года митрополит Кииївський Гавриіл (Кременецький) дав дозвіл на будівництво монастиря з одночасним Наказом Київської Духовної консисторії чорниці Магдалині на "заведение''заведення монастыря"монастиря'' і будівництво храму та благословив її іконою святителя Миколая Чудотворця.
Спочатку монастир був у підвідомстві Георгієвского Лебединського чоловічого монастиря.Це був більш давній, заснований у XVІ ст. монастир, який перебував під патронатом козацької старшини, його підтримували гетьмани Петро Дорошенко та Іван Мазепа. У XVІІІ ст. у часи Коліївщини цей монастир відігравав роль своєрідного центру підтримки козацького визвольного руху. Після придушення повстання гайдамаки шукали захисту в обителі від переслідування польських та російських військ. Наприкінці XVІІІ ст. в обителі трапилася велика пожежа, в результаті якої згоріло майже все майно, церкви і більша частина келій, з того часу починається занепад Георгіївського чоловічого монастиря.
Після гучного скандалу (ігумен Даниїл за пліткарництво покарав черницю) жіночий монастир у 1792 році було відокремлено від чоловічого монастиря.
 
Усі споруди монастиря були дерев’янимидерев'яними: дзвіниця, що була побудована у 1764 р., церкви святого Миколая та святої Варвари, побудовані у 1784 р., Свято-Миколаївська церква, побудована у 1800 рроці. У 1800 році Миколаївську церкву було перебудовано, частину церкви було викладено з каменю.До церкви святої Варвари було добудовано кам'яне приміщення, в якому були розташовані кімнати настоятельки монастиря.
 
У 1823 р. село [[Лебедин]] відвідав малий [[Тарас Шевченко]] зі своєю сестрою Катериною, яка у Свято-Миколаївському монастирі молилася перед весіллям за своє щасливе подружнє життя. Ці відвідини стали поштовхом для написання Кобзарем поеми [[Гайдамаки (поема)|"«Гайдамаки "»]] про козацько-селянське повстання.В тому ж році була добудована дерев’яна дзвіниця, а у 1837 році з благословення Київського митрополита Євгенія(Болховитінова) була побудована нова цегляна дзвіниця, через яку був влаштований головний вхід до монастиря.У 1839 році було закладено новий кам'яний храм в і'мя святої великомучениці Варвари. [[11 вересня]] [[1844]] року храм был освячений Київським митрополитом Філаретом (Дроздовим). У 1839 році на місці дерев'яної Варваринської церкви почали будувати кам'яну, звели цегляні монастирські мури з невеличкими башточками по кутам. У монастирі був свій свічковий завод, а також водяний млин, пасіка.
На 1852 рік у монастирі знаходилось 50 черниць та 30 послушниць.
 
Рядок 59 ⟶ 60:
На 1908 рік кількість сестер складала 409 осіб.
 
Після жовтневого перевороту 1917 р. в зв'язку з відокремленням Церкви від держави монастир почав існувати в режимі надзвичайного військового стану, училище припинлоприпинило свою діяльність.
 
Хоча ще у 1923 році було видано бюлетень [[НКВС]], за яким усі монастирі повинні були закрити, монастир був закритий у 1929 році, ігуменю Смарагду (1924-1929 роки) арештували і закатували у в’язниців'язниці.
 
На території монастиря організовано комуну «Червоний Жовтень», майно розграбовано, частково конфісковано органами НКВД[[НКВС]],а з 1932 року в стінах колишньгоколишнього монастиря було облаштовано інтернат для безпритульних і дітей репресованих.
 
З початком німецької окупації Лебединський монастир знову відкрили і монахині почали потроху повертатися у свою обитель. Дуже нелегко було ігуменії Валентині і сестрам відбудовувати зруйноване господарство і відновлювати Статут монастирського життя. Після німецької окупації, у 1944 році, ігуменію Валентину I було заарештовано. Вона була доставлена в Лук'янівську тюрьму міста Києва на допит. Її звинувачували у переховування вояків [[УПА]]<ref>[http://7chudes.ck.ua/index.php?pret=lebedin Лебединський монастир]</ref>. Ігуменія багато років провела в ув'язненні.▼
 
▲З початком німецької окупації Лебединський монастир знову відкрили і монахині почали потроху повертатися у свою обитель. Дуже нелегко було ігуменії Валентині і сестрам відбудовувати зруйноване господарство і відновлювати Статут монастирського життя. Після німецької окупації, у 1944 році, ігуменію Валентину I було заарештовано. Вона була доставлена в Лук'янівську тюрьму міста Києва на допит. Її звинувачували у переховування вояків УПА. Ігуменія багато років провела в ув'язненні.
У 1949 році у монастирі перебувало 250 сестер разом з переведеними з чотирьох монастирів, під час закриття Мотронинського Свято-Троїцького (ігуменія Рафаїла), Козельщанського Свято-Різдва Богородичного (ігуменія Феофанія), Полтавського Свято-Крестовоздвиженского (ігуменія Іннокентія), Чигиринського Свято-Троїцького (схиігуменія Євгенія)монастирів. Настоятелькою Лебединського монастиря була призначена ігуменія Євфалія II, яка займала посаду до 1961 року.
 
[[7 червня]] [[1961]] року радянська влада ліквідувала монастир. Частина сестер була відправлена в Золотонішський Свято-Покровський Красногірський монастир, інші жебракували навколишніми селами. Церковне начиння, ризничі і архів були вивезені, дзвони були передані в музей міста Черкас. Ігуменя Евфалія не змогла пережити наруги над святинею і у лютому 1962 року померла.
 
З 1961 року на території монастиря була розташована туберкульозна лікарня, а з 1972 року до серпня 1997 року в стінах монастиря були розміщені інтернат для дітей хворих на ДЦП, лепрозорій і навіть звірогосподарство. Більша частина житлових приміщень та келій зруйнована, Миколаївська церква пристосована під склад, курник, сарай, а у вівтарі облаштували Ленінську кімнату. Трьохпрестольна Вознесенська церква, що включала Варваринську, використовувалась під котельню, пральню, душові і туалети, а у вівтарі сушили білизну та облаштували баня для директора.Територія монастирського кладовища була сплюндрована, могили вандально понівечені, хрести поломані.
 
У 1992 році черниці Іоасафа та Синклитикія звернулися до Шполянского благочиного протоіерея Василя Костенка з проханням поклопотатися про відкриття монастиря. Монастир відкрився [[28 грудня]] [[1992]] року. Наказом Преосвященнішого [[Софроній (Дмитрук)|Софронія]], єпископа Черкаського і Канівського [[9 січня]] [[1993]] настоятелькою Лебединського монастиря була призначена ігуменя Валентина (Цвєткова).
Інтернат все ще існував, черниць у той час було зовсім мало.Передача будівель розтягнулася до 1997 року.
Після пережитих лихоліть монастирське життя відновлюється, Миколаївську (літню) церкву та трьохпрестольну Вознесенську (теплу), що включає Варваринську церкву відбудували, облаштували каплицю, келії, господарські споруди, привели в порядок старовинне кладовище.
 
Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир тепер діє за прямим призначенням і належить до [[Черкаська єпархія УПЦ (МП)|Черкаської єпархії УПЦ (МП)]] [[Українська православна церква Київського(Московського патріархату)|Української православної церкви КиївськогоМосковського патріархату]].
 
Богослужіння в монастирі відбуваються щодня за монастирським Статутом : вранці о 4.30 - полуношницю і читання акафістів , потім Божественна Літургія. Вечірня служба - в 17.00.▼
== Богослужіння ==
Кожен четвер перед Божественною Літургією в храмі соборно читається на розспів акафіст святителю Миколаю і виноситься шанована ікона з часткою святих мощей святого угодника Божого. А щосуботи служиться соборний акафіст Божої Матері перед шанованою іконою Богородиці .▼
 
Престольні свята : 22 травня - перенесення святих мощей святителя Миколая Чудотворця ; Вознесіння Господнє - 40 день після Пасхи Христової ; 28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці , 18 вересня - святих праведних Захарія та Еліcавети , 6 грудня - святителя Митрофана Воронезького ; 17 грудня - святої великомучениці Варвари ; у Вівторок Світлої седмиці - шанованої Іверської ікони Божої Матері.
''Богослужіння в монастирі відбуваються щодня за монастирським Статутом:''
У дні храмових свят , на третій день Святої Христової Пасхи , Різдва Христового та Святої Трійці вчиняється Хресний хід в монастирі.▼
 
▲Богослужіння в монастирі відбуваються щодня за монастирським Статутом :* вранці о 4.30 -— полуношницю і читання акафістів , потім Божественна Літургія. Вечірня служба - в 17.00.
* Вечірня служба — в 17.00.
 
▲Кожен четвер перед Божественною Літургією в храмі соборно читається на розспів акафіст святителю Миколаю і виноситься шанована ікона з часткою святих мощей святого угодника Божого. А щосуботи служиться соборний акафіст Божої Матері перед шанованою іконою Богородиці .
 
''Престольні свята:''
 
* 22 травня — перенесення святих мощей святителя Миколая Чудотворця;
* Вознесіння Господнє — 40 день після Пасхи Христової;
* 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці,
* 18 вересня — святих праведних Захарія та Еліcавети ,
* 6 грудня — святителя Митрофана Воронезького ;
* 17 грудня — святої великомучениці Варвари ;
* у Вівторок Світлої седмиці — шанованої Іверської ікони Божої Матері.
 
▲У дні храмових свят , на третій день Святої Христової Пасхи , Різдва Христового та Святої Трійці вчиняється Хресний хід в монастирі.
 
== Посилання ==
 
*[ [http://drymba.net/uk/1035832-lebedynskyy-svyato-mykolayivskyy-zhinochyy/ Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир (с.Лебедин, Черкаська обл.)]]
*[ [http://church-site.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=422:2010-11-27-09-50-49&catid=47:2010-11-24-20-27-15&Ite/ ЛЕБЕДИНСКИЙ СВЯТОСвято-НИКОЛАЕВСКИЙМиколаївський ЖЕНСКИЙЛебединський МОНАСТЫРЬ]жіночий монастир] {{ref-ru}}
*[ [http://kraeznavstvo.at.ua/news/svjato_mikolajivskij_lebedinskij_monastir/2010-05-12-58/ Свято-Миколаївський Лебединський монастир]]
*[ [http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=7879/ Свято-НиколаевскийМиколаївський ЛебединскийЛебединський женскийжіночий монастырь]монастир] {{ref-ru}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Православні монастирі]]
[[Категорія:Монастирі України]]
[[Категорія:Монастирі Черкащини]]
[[Категорія:Храми Черкащини]]
[[Категорія:Монастирі Української православної церкви (КиївськогоМосковського патріархату)]]
[[Категорія:Жіночі монастирі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївський_Лебединський_жіночий_монастир