Земельне право: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Дрібне корегування
Рядок 8:
До специфічних особливостей землі як засобу виробництва можна віднести також її просторову обмеженість (необхідність використання земель в тій кількості, яка визначена природою), постійність місцезнаходження (необхідність використання земельної ділянки там, де вона розміщена), незамінимість (неможливість використання замість земель інших засобів виробництва).
 
Поряд із предметом правового регулювання до критеріїв галузі права відносять і метод правового регулювання - сукупність засобів і способів впливу правових норм на учасників земельних відносин. Метод земельного права складається із встановлених земельно-правовими нормами прав та обов'язків учасників земельних правовідносин і застосовування до них заходів державного примусу при невиконанні правових норм.
 
Для сучасного земельного права характерним є поєднання імперативного і диспозитивного методів правового регулювання.
Рядок 18:
Для сучасного земельного права став характерним і метод екологізації, який виражається у закріпленні вимог щодо покращення екологічної ситуації, екологічних принципів використання земель, захисту їх від негативних впливів виробничої та іншої діяльності.
 
Характерні для земельного права і свої галузеві принципи -нормативно-керівні засади регулювання усіх видів земельних відносин, а також реалізації земельно-правових норм. Ряд принципів земельного права закріплені безпосередньо у Земельному кодексі України. До них, зокрема, належать:
:а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
:б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;
Рядок 24:
:г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;
:ґ) забезпечення гарантій прав на землю;
:д) пріоритету вимог- екологічної безпеки.
 
Як і кожна галузь права, земельне право має свою систему -певну внутрішню структуру побудови галузі, порядок і послідовність розташування її правових інститутів.