Фізіологія тварин і людини: відмінності між версіями

Після першої світової війни збільшилося ч. кафедр Ф. при с.-г., ветер., зоотехн., пед. й ін. інститутах, зокрема при УАН. Фізіологічні дослідження, ведуться в багатьох напрямах, особливо в галузі Ф. нервової системи, електрофізіології, біофізики: О. Леонтович (Ф. вегетативної нервової системи), П.[[Костюк Платон Григорович|Платон Костюк]] (застосував метод мікроелектродного відведення потенціалів для вивчення мембран нейронів спинного мозку), Г.[[Фольборт Георгій Володимирович|Георгій Фольборт]] (умовні рефлекси), О. Макаренко (взаємовідносини між корою великих півкуль і підкоровими утворами), В. Василевський (нервова, особливо коркова регуляція м'язової діяльності вищих тварин і людини), [[Сєрков ПилиППилип Миколайович|Пилип Сєрков]], [[Ємченко Андрій Іванович|Андрій Ємченко]] (діяльність кори великих півкуль, Ф. серцевої діяльности, травлення), [[Богач Петро Григорович|Петро Богач]] (роль різних структур гол. мозку в регуляції діяльності шлунково-кишкового тракту), В.[[Скок Володимир Іванович|Володимир Скок]] (Ф. периферичної вегетативної нервової системи), Д.[[Воронцов Данило Семенович|Данило Воронцов]], П. Каплан та ін.

Визначним фізіологом і представником патологічної Ф. був О.[[Богомолець Олександр Олександрович|Олександр Богомолець]], який створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини і на основі цього запропонував методу патогенетичної терапії ряду захворювань при допомозі антиретикулярної цитотоксичної сироватки. Він також організатор Інституту експериментальної біології і патології Наркомздоров'я УССР та Інституту клінічної Ф. АН УРСР. У цих установах працювали видатні учені: М. Стражеско, В. Воробйов, Ф. Філатов, Р. Кавецький, О. Леонтович, М. Сиротинін, М. Горєв, В. Протопопов в, Н. Медведєва та ін., праці яких спричинилися до розвитку нормальної і патологічної Ф.