Новослобідський козацький полк: відмінності між версіями

'''Новослобідський козацький полк''' (''Слобідський полк'', ''Новослобідське козацьке поселення'', ''Новокозацький полк'') — адміністративно-територіальна та військова одиниця [[Україна|України]], козацьке з'єднання створене у межиріччі [[Дніпро|Дніпра]] й [[Південний Буг|Південного Бугу]] на межі [[Нова Сербія|Нової Сербії]] і володінь [[ЗапоріжжяЗапорожжя]]. Полк сформований за ініціативою російського уряду для приборкання запорожців та підконтрольне йому. Існував упродовж [[1754]]-[[1764]] рр. Полковий центр — [[Фортеця Святої Єлисавети]], заснована [[1754]] (нині місто [[Кіровоград]]). Полк мав деяку автономію (на зразок Слобідських полків). У [[1760]] році нараховував 6 536 особового складу (у тому числі 213 старшин і 6165 козаків). У [[1764]] році перетворений на [[Єлисаветградський пікінерський полк]].