Розорення Києва (1482): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
НазарВ (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
НазарВ (обговорення | внесок)
Рядок 24:
Наприкінці серпня 1482 р. кримський хан [[Менґлі I Ґерай]] за проханням послів московського великого князя Івана ІІІ вирушив походом на Київ. Збереглося кілька літописних оповідей про цю подію, завдяки яким можна відтворити її в деталях. Напад на Київ стався 1 вересня, на Семенів день, з якого в ті часи розпочинався відрахунок нового року. Один із літописців — найвірогідніше, очевидець, — зазначає, що київський воєвода Іван Ходкевич отримав звістку про наближення ворога за чотири дні до появи татар на околицях міста. Цих кількох днів було замало, щоб як слід організувати його оборону. «Ібо град», під захист міських укріплень, «збегошася многие люди». У київському замку сховався печерський ігумен з усіма монастирськими старцями та скарбницею.
==Сили сторін==
Жодних даних про чисельність сторін нема. За приблизними підрахунками Г.Івакіна наслення києва в той час разом із гарнізоном замку нараховувало біля 5000 чол. На озброєєні залоги була певна кількість артилерії. Ймовірно гарнізон мав від 10 до 20 гармат. Дл яДля прикладу, при Люстрації Київського князівства 1471 р., у Житомирі було 9 гармат, Чуднові - 3. Київ як центр удільного князівства, а потім воєводства, вочевидь мав більший артилерійський парк.
Сили татар невідомі, але дослідники визначають чисельність війська Менглі-Гірею в 10 000 чол.
 
==Взяття міста==