Національний музей бджільництва України: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 2 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q3399790)
Немає опису редагування
Рядок 17:
}}
'''Національний музей бджільництва України''' відкрив свої двері для відвідувачів у середині 1980-х років. Він став структурним підрозділом [[Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича|Інституту бджільництва]], заснованого завдяки праці [[Прокопович Петро Іванович|Петра Прокоповича]] та його соратників.
 
==Історія місцевості==
У 16-му столітті ця місцевість належала [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерському монастирю]]. А пізніше стала особистою власністю київських метрополитів: спочатку – [[Петро Могила|Петра Могили]], згодом Сильвестра Косова.
Наприкінці 18-го століття територія [[Феофанія|Феофанії]] вже належала Софіївському чоловічому монастирю.
Після указу імператриці Катерини II з 1786 і до 1802 років ця місцевість перебувала у власності державної казни, а відтак була власністю настоятеля [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського Золотоверхого монастиря]] Феофана (Шиянова) – Київського вікарія і помічника митрополита.
Саме Феофан – перший Київський вікарний єпископ зводить тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 року територію на пустинь, названу ім’ям її засновника – Феофана. Майже 28 років (1807-1835 рр.) резиденція стояла пустою.До 1920 року – це власність Лаври, пасічний хутір, який у 1934 році закрили і пустинь взагалі перестала існувати.
 
 
== Експозиція музею ==