Тоні Блер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 4:
| жінка =
| зображення = Tony Blair at the World Economic Forum.jpg
| розмір_зображення = 250пкс200пкс
| підпис_під_зображенням =
 
Рядок 52:
}}
 
'''Е́нтоні Чарлз Лі́нтон Блер''' ({{lang-en|Anthony Charles Lynton Blair}}; {{н}} [[6 травня]] [[1953]], [[Единбург]], [[Шотландія]]) — [[прем'єр-міністр Великобританії]] з [[3 травня]] [[1997]] до [[27 червня]] [[2007]] року. Представник [[Лейбористська партія (Велика Британія)|Лейбористської партії]]. Перший лорд Казначейства, член [[Таємна рада|Таємної ради]], міністр Британської цивільної служби і член [[Парламент Великої Британії|парламенту]] від виборчого округу [[Седжфілд]] у північно-східній Англії.
 
== Біографія ==
Рядок 61:
Відомо, що під час навчання в школі однокласником майбутнього прем'єра був актор [[Роуен Аткінсон]].
 
У [[1975]] році, після закінчення університету, викладав право в Оксфорді, після чого став працювати в адвокатській конторі Деррі Ірвіна, близького друга, одного з керівників Лейбористської партії [[Джон Сміт (лідер Лейбористської партії)|Джона Сміта]], під впливом якого Тоні Блер розпочав політичну діяльність. У [[1983]] році він зайняв щойно створене місце в Парламенті, представляючи Седжфілдський округ — шахтарський регіон на півночі. Активно включившись в партійну боротьбу, майбутній прем'єр займався журналістикою і в [[1987]]–[[1988]] роках вів власну колонку в «[[Таймс]]». Кар'єра швидко йшла в гору, і в [[1992]] році Блера обрали до виконавчого комітету партії.
 
Блер став лідером британської [[Лейбористська партія Великобританії|Лейбористської партії]] в липні [[1994]], після раптової смерті його попередника, Джона Сміта. Під його керівництвом партія отримала рішучу перемогу на виборах [[1997]] року, поклавши кінець 18-річному правленню урядів правоцентристської [[Консервативна партія Великобританії|Консервативної партії]]. Блер займав посаду [[прем'єр-міністр]]а довше за будь-якого іншого представника Лейбористської партії і є єдиною людиною, яка б привела партію до трьох послідовних перемог на виборах. Він був наймолодшим прем'єр-міністром після [[Роберт Бенкс Ліверпул Дженкінсон|лорда Ліверпуля]] у [[1812]] році.