Дао: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, оформлення |
|||
Рядок 1:
'''Да́о''', '''Та́о''' ([[китайська мова|кит.]] 道, буквально — ''шлях'') — поняття давньокитайської [[філософія|філософії]], яке означало: в теорії пізнання —
У давній європейській філософії аналог
У середньовічній православній філософії Київської Русі аналогами цього поняття є Істина (Софія), Право, Правда, Закон, Життя, життєвий шлях, Дух, Суще, Сущий та багато ін.
== Інтерпретація ==
=== Лао-цзи ===
Дао — універсальна [[природа]] всіх речей і шлях всіх речей. Включає до себе становлення, [[буття]] та розклад всіх речей та явищ, буття-як-воно-є. Поєднує в собі принципи іманентності і трансцендентності. Іноді виступає як «матір або батько всього сущого», чи недиференційована порожнеча.
Категорія Дао найчастіше пов'язана з класичним текстом «[[Дао
Згідно з китайською метафізикою [[Дао Де Цзін]], спочатку було Єдине — Дао, потім Дао породжує Два протилежних — [[Інь та Ян]]([[китайська мова|кит.]] 陰陽), які, у свою чергу, породжують Три — Землю, Небо, Людину. Останні три породжують всю безліч речей у світі ([[китайська мова|кит.]] 萬物 / 万物, ''wànwù'').
Через наявність у Дао всіх можливих якостей, пояснення Дао стає неможливим. Згідно з
<blockquote>
Дао, яке можна висловити, не є постійне Дао. <br
Ім'я, яке можна назвати, не є постійне ім'я. <br
Безіменне є початком неба і землі, те, що має ім'я — мати всіх речей. <br
Тому вільний від пристрастей споглядає дивовижну тайну [Дао], <br
а хто має пристрасті, бачить лише його кінечну форму. <br
Безіменне і те, що має ім'я — мають одне походження, <br
але в них різні назви. Разом вони називаються найглибшими. <br
Перехід від одного найглибшого до іншого — двері до дивовижного.
<ref>Ян Хин-шун. «Древнекитайский философ Лао-Цзы и его учение». Москва, 1950</ref>
</blockquote>
'''Де''' — варіанти перекладу ''«Благодать», «Сила», «Мораль»''. Але останнє значення властиве більш для конфуціанського розуміння Де. Традиційне Де — не [[мораль]], а, скоріше, порядок речей, який найбільш повно відповідає сутності Дао, тобто, природна сила, що рухає всесвіт.
''[[У-Вей]]'', "не-дія" — спосіб слідування Дао і виконання Де, що полягає у відмові від егоїстичних мотивації та власних суб'єктивних інтересів.
Дао, Де та У-Вей приблизно можна представити у вигляді: [[сутність]] та [[існування]] — порядок всесвіту — спосіб слідування порядку всесвіту.
=== Канон даосизму ===
В філософії [[неоконфуціанство|неоконфуціанства]] термін Дао часто ототожнюють із терміном [[Лі]] — ''«принцип»'', який протистоїть матеріальному субстрату, [[ци]].▼
Поняття «дао» стало базою філософсько-религійної течі, [[Даосизм]]у. Збірка усії китайських творів цього напрямку отримала назву «[[Дао цзан]]» (Скарбниця Дао).
В класичній літературі даосизму Дао має онтологічне значення. Воно охоплює також не-буття речей [[всесвіт]]у. Воно є в кожної живої істоти та присутнє навіть у неживому.
=== Неоконфуціанство ===
▲В філософії [[неоконфуціанство|неоконфуціанства]] термін Дао часто ототожнюють із терміном [[Лі]] — ''«принцип»'', який протистоїть матеріальному субстрату, [[ци]]. Засновник раціоналістичної системи неоконфуціанства [[Чжу Сі]] підкреслював тотожність Дао людини та всесвіту.
=== Інші течії класичної філософії ===
У трактаті «[[Мистецтво війни]]» Сунь-цзи визначає Дао у соціальному сенсі: як "об'єднання намірів народу та правителів" (道者，令民與上同意).
У конфуціанстві Дао перш за все виступає як "шлях царів минулого" (王道). Важливо визначити, що саме це значення є найранішим серед відомих випадків вжитку терміна "Дао". У той час як згадування про "шлях царів" зустрічається вже на стадії існування династії Західна Чжоу (11-8 сторіччя до н.є.), вживання "Дао" у метафізичному сенсі розповсюджується лише у період Воюючих Країн.
== Дао в християнстві, православ'ї та православних текстах китайською мовою ==
| |||