Вікіпедія

Електролітична дисоціація: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Addbot (обговорення | внесок)
Боти
140 524 редагування
м Вилучення 34 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q189673
Немає опису редагування
Рядок 5:
[[Полярний розчинник|Полярні розчинники]] ослаблюють електростатичну взаємодію між зарядженими складовими молекули, зв'язок між якими має [[Іонний зв'язок|іонний характер]]. Ослаблення взаємодії з макроскопічної точки зору зумовлене великою [[діелектрична проникність|діелектричною проникністю]] розчинника. Наприклад, для [[вода|води]] діелектрична проникність дорівнює 81, тому вода такий гарний розчинник. З мікроскопічної точки зору, молекули полярного розчинника — [[диполь|диполі]], що орієнтуються поряд із молекулою розчиненої речовини таким чином, щоб кулонівська сила їхнього притягання протидіяла кулонівським силам іонного зв'язку. Як наслідок, молекула розчиненої речовини розпадається на іони, які можуть існувати в електроліті завдяки [[екранування заряду|екрануванню]] створеного ними [[електричне поле|електростатичного поля]].
 
==
== Література ==
Речовини, розчини або розплави яких проводять електричний струм, називаються електролітами. Речовини, розчини або розплави яких не проводять електричного струму, називаються неелектролітами. Розпад електролітів на йони під час їхнього розчинення у воді називається електролітичною дисоціацією.
Основні положення теорії електролітичної дисоціації
 
1) Електроліти під час розчинення у воді розпадаються (дисоціюють) на позитивно й негативно заряджені йони. Розпад на йони здійснюється під дією диполів води.
# ''Гончаров А. І., Корнілов М. Ю.'' Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974. — 303 с.
2) Йони в розчині перебувають у гідратованому стані, тобто вони оточені диполями води.
# ''Хомченко І. Г.'' Загальна хімія. — К.: Вища школа, 1993. — 420 с.
3) Під дією електричного струму позитивно заряджені йони (катіони) рухаються до катода, негативно заряджені (аніони) — до анода. Завдяки руху йонів розчини електролітів проводять електричний струм.
# ''Мороз А. С., Ковальова А. Г.'' Фізична та колоїдна хімія. — Львів : Світ, 1994. — 278 с.
4) У розчинах на йони розпадаються речовини з йонним і ковалентним полярним зв’язком.
Ступінь дисоціації
 
Ступінь дисоціації — відношення числа молекул N, що розпалися на йони, до загального числа розчинених молекул : . Ступінь дисоціації виражається в частках одиниці або у відсотках.
# {{ref-ru}} ''Глинка Н. Л.'' Общая химия. — Л.: Химия, 1988. — 702 с.
Якщо ступінь дисоціації менший 3 %, то електроліт називається слабким, якщо більший 30 % — сильним. Електроліти, ступінь дисоціації яких лежить у межах від 3 до 30 %, називаються електролітами середньої сили.
# {{ref-ru}} ''Рабинович В. А., Хавин З. Я.'' Краткий химический справочник. — Л.: Химия, 1978. — 331 с.
Електролітична дисоціація кислот, лугів, солей
# {{ref-ru}} ''Щукарев С. А.'' Неорганическая химия. — М.: Высшая школа, 1970. — 437 с.
# {{ref-ru}} ''Полеес М. Э.'' Аналитическая химия. — М.: Медицина, 1981. — 286 с.
# {{ref-ru}} ''Крешков А. П., Ярославцев А. А.'' Курс аналитической химии. — М.: Химия, 1964. — 430 с.
# {{ref-ru}} ''Артеменко А. И., Тикунова И. В., Ануфриев Е. К.'' Практикум по органической химии. — М.: Высшая школа, 1991. — 175 с.
 
Кислоти дисоціюють на катіони Гідрогену й аніони кислотного залишку, наприклад:
{{physics-stub}}
.
{{chem-stub}}
Луги дисоціюють на катіони металу (або йони амонію ) та аніони гідроксигрупи, наприклад:
 
.
[[Категорія:Електрохімія]]
Солі дисоціюють на катіони металу (або йони амонію ) та аніони кислотного залишку, наприклад:
.
На йони не розпадаються осади, гази, а також вода — сполука, яка мало дисоціює.
:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Електролітична_дисоціація