Конституція Норвегії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Dgho (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
Конституція визначала Норвегію незалежною державою, найвищим представницьким органом визнавався парламент — [[Стортинг]] (обирався прямими виборами, але з цензами — віковим, майновим, осідлості), що мав широкі права в області законодавства і фінансів. Виконавча влада в області управління країною, оборони, зовнішньої політики, контролю над законодавством надавалася королю (але він не міг розпустити стортинг і мав лише право відкладального вето). Вводилися свобода слова, друку, підприємництва, недоторканність особи тощо. Із змінами і доповненнями (у [[1905]], [[1936]], [[1946]] і ін.) ейдсволльська конституція діє в Норвегії понині. [[17 травня]] в Норвегії відзначається як день незалежності.
Конституція складається з 112 статей, організованих в 5 частин. Найстаріша конституція Європи, що діє, тому відрізняється "конституційним консерватизмом" та як і раніше містить положення, що закріплюють значну владу за монархом, що вже давно не відповідає дійсності: король виконує лише представницькі функції, а приписані йому [[повноваження]] здійснює уряд. У тексті також збереглися низка анахронізмів. Наприклад, королю заборонено без дозволу парламенту залишати територію країни на термін більше шести місяців під загрозою втрати корони.
Функції конституційного контролю здійснює Верховний суд. Поправки вносяться до [[стортинг]]у (парламент) в перші три сесії після виборів і приймаються після виборів наступним стортингом 2/3 голосів. За час існування зміни вносилися до 2/3 статей конституції. Одне з найбільш примітних — виключення з тексту положення, що забороняє євреям в'їжджати на територію королівства ([[1851]]).
| |||